У п’ятницю Москва вжила радикальних заходів для стримування інфляції, побоюючись наслідків збільшення витрат на війну в Україні та ослаблення російського рубля.
Центральний банк Росії вдався до несподіваного кроку, підвищивши базову процентну ставку на цілий процентний пункт до 8,5 відсотка з 7,5 відсотка. Це було перше значне підвищення більш ніж за рік, і банк попередив, що ймовірне подальше зростання.
«Це дивно, і на перший погляд це більше відображає занепокоєння центрального банку щодо інфляції та того, як економіка це робить, що ми цінуємо», — сказав Роберт Кан, керівник групи геоекономіки в Eurasia Group, нью-йоркській фірмі з аналізу ризиків. «Це свідчить про те, що війна все частіше стає причиною підриву економічної діяльності та посилення інфляційного тиску».
Якщо думка про те, що санкції призведуть економіку Росії в глухий кут, кажуть експерти, наслідки війни все ще позначаються на економіці іншими способами, включаючи значно вищі військові витрати, брак робочої сили та постійне погіршення торговельного балансу.
Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна подала лише войовничі сигнали, оголосивши про підвищення. «Компанії не можуть відразу відкривати нові виробничі лінії і шукати для них додаткову робочу силу», – сказала вона. «Коли попит починає постійно випереджати пропозицію, ціни стабільно ростуть».
Банк очікує, що цього року інфляція сягне від 5 до 6,5 відсотка, що нижче, ніж наприкінці минулого року, але все ще перевищує річну ціль у 4 відсотки.
Експерти вказали на низку факторів впливу. По-перше, рубль значно послабився по відношенню до інших валют за кілька тижнів після того, як наприкінці червня командир найманців Євген Пригожин очолив Групу Вагнера в антиурядовому повстанні, піднявшись до понад 90 проти долара США з приблизно 83. Оскільки Росія імпортує величезну кількість товарів, слабкість рубля підштовхнула ціни догори.
Це особливо проблематично для Росії, оскільки президент Володимир Путін пов’язав багато програм соціальних видатків із рівнем інфляції. «Це свого роду опора в системі ботнетів, що пенсії та інші виплати залишаються у відповідності з інфляцією», — сказав Чарльз Літчфілд, заступник директора Центру геоекономіки Atlantic Council. «Можливо, вони навіть не зможуть собі це дозволити».
Ніхто не впевнений, скільки уряд витрачає на військові потреби, починаючи від нового озброєння і закінчуючи підвищенням зарплат сотням тисяч нових солдатів. Третина державних витрат була призначена на питання, пов’язані з обороною та безпекою, але немає сумніву, що такі витрати зростають.
Уряд Путіна вклав мільярди у виробництво зброї та техніки для тривалої війни в Україні. Він також завалив громадян країни, в тому числі мешканців окупованих регіонів України, пільговою іпотекою та іншими соціальними виплатами. Водночас виплати зарплат і компенсацій російським бійцям в Україні підштовхнули середні зарплати, підігріваючи інфляцію та змушуючи багато цивільних галузей промисловості боротися за залучення працівників.
Дефіцит робочої сили посилювався втечею сотень тисяч росіян працездатного віку на знак протесту проти війни або щоб уникнути мобілізації. За деякими оцінками, на полях битв України загинули десятки тисяч.
У той же час, коли він здійснює ці величезні витрати, уряд заробляє набагато менше від експорту енергоресурсів, хоча він все ще значний. У червні центральний банк оголосив про своє перше негативне сальдо торгівлі з 2020 року.
Крім того, росіяни перевели за кордон близько 40 мільярдів доларів своєї готівки з початку війни в лютому 2022 року, зазначив пан Лічфілд. Відразу після українського вторгнення уряд суворо обмежив кількість іноземної валюти, яку люди могли вивезти з країни, але цей контроль поступово послаблювався.
Пан Лічфілд сказав, що нинішня політика уряду щодо витрачання набагато більше грошей, ніж він заробляє, підкреслює потенціал ще більшої інфляції. “Російський уряд боїться вийти з-під контролю, тому що він закачує гроші в економіку”, – сказав Ліхфельд.
Загалом центральний банк заявив, що цього року економіка зросте на 2,5 відсотка, фактично відновившись до «докризового» рівня активності, що є евфемізмом для позначення напередодні тотального вторгнення в Україну. Однак в повідомленні про прогноз зростання пані Набіулліної також було застереження.
Вона сказала, що російська економіка може рухатися до перегріву, додавши, що “наша мета – не допустити цієї небезпеки”.
“Професійний вирішувач проблем. Тонко чарівний любитель бекону. Геймер. Завзятий алкогольний ботанік. Музичний трейлер”
