Основні події 2 липня:
- Маляр: Україна «створює умови для швидкого просування» на бердянському та мелітопольському напрямках
- Україна просувається з південного боку Бахмуту; Росія розгорнула два полки ВПС на північному фланзі
- Росія починає наступ під Авдіївкою, Мар’їнкою, Лиманом
- Південці повідомили, що ведуть запеклі бої біля Антонівського мосту
2 липня заступник міністра оборони Гана Маляр заявила, що Україна атакує російські сили на бердянському та мелітопольському напрямках на південному сході Запорізької області, “щоб створити умови для швидкого просування”.
Маляр повідомив про запеклі бої на всіх фронтах, коли російські війська відступали. За словами посадовця, на південно-східному фронті, наприклад, українські сили стикаються з «жорстким опором ворога, дистанційним мінуванням і передислокацією (російських) військових резервів».
У ЗСУ повідомили, що Україна досягла певного прогресу на південній стороні Бахмуту – одному з напрямків, звідки Київ веде контрнаступ.
Влада заявила, що “частковий успіх” був досягнутий на південній стороні, поблизу сіл Кліщівка та Кордьомівка. За словами Маляра, на північному боці Росія розгорнула десантно-штурмові полки, щоб блокувати подальше просування України.
Україна досягла більшого успіху на півдні Бахмута, де більше сіл, як на південний захід від Іванівського, ніж на півночі – відкрите поле, де кожен рух легко помітити.
Повідомлення про просування українців останніми днями з’явилися після майже місяця довгоочікуваного українського контрнаступу, який вирує на Бахмутському фронті, у південній частині Донецької та Запорізької областей.
Операція з високими ставками, розпочата на початку червня, наразі мала обмежений успіх, хоча основні сили ще не були спрямовані, багато населених пунктів звільнено з-під російського контролю, включаючи деякі території, окуповані Росією з 2014 року.
Інститут вивчення війни, вашингтонський аналітичний центр, який аналізує війну в Україні, заявив у своїй доповіді від 1 липня, що українські контратаки під Пахмутом можуть змусити Росію вирішити, чи виводити свої оборонні сили з інших регіонів України.
Головнокомандувач Валерій Залужний заявив The Washington Post, що українські сили щодня просуваються «не менше ніж на 500 метрів», незважаючи на відсутність у них військової техніки, як-от винищувачів F-16.
Але українська влада каже, що російські війська здійснюють напади.
Заступник міністра оборони Маляр також повідомив 2 липня, що російські сили були атаковані поблизу Авдіївки та Мариниці на півдні Донецької області, а також біля звільненого міста Лиман на півночі Донецької області.
За словами Маляра, росіяни наступали під Сватовим, окупованим Москвою містом Луганської області. У ньому додали, що бомбардували Білогорівку – звільнене село Луганської області та Среблянку – село на північній окраїні Донецької області.
Fighting near the Antonivsky Bridge
У Херсонській області біля зруйнованого Антонівського мосту точилися запеклі бої, повідомила речник Південного оперативного командування Наталія Гоменюк.
Раніше 1 липня Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що Україна “майже напевно” відновила розгортання особового складу на східному березі річки Дніпро приблизно з 23 червня, що могло бути підготовкою до атаки поблизу зруйнованої Каховської дамби.
За даними Міністерства оборони Великобританії, на східному березі Дніпра, який контролюють російські війська, активізувалися бої. Вона додала, що Росія, схоже, розгортає сили в районі Каховки для посилення оборони на південному напрямку.
Звіт розвідки надійшов майже через місяць після того, як 6 червня Росія зруйнувала Каховську гідроелектростанцію та дамбу, що спричинило сильні повені та екологічну катастрофу на півдні України.
«Бої навколо плацдарму майже напевно ускладнені підтопленням, руйнуваннями та брудом, що залишився після обвалу Каховської дамби 6 червня 2023 року», – йдеться у повідомленні.
Форма річки змінилася через руйнування Каховської дамби близько місяця тому.
Інститут вивчення війни (ISW), аналітичний центр із округу Колумбія, який аналізує війну в Україні, вперше повідомив у квітні 2023 року, що спостерігав надійні геопросторові записи українських позицій на східному березі, що вказує на українську присутність у деяких невеликих районів там.
Асамі Традзіма
Репортер
Асамі Траджіма – кореспондент київського Independent. Раніше вона була бізнес-репортером для Kyiv Post, зосереджуючись на міжнародній торгівлі, інфраструктурі, інвестиціях та енергетиці. Традзіма з Японії, переїхала в Україну в дитинстві та отримала ступінь бакалавра в Міссурі, США. Вона є лауреатом премії Георга Вайденфельда 2023 року, яка присуджується за «видатну дослідницьку діяльність і сміливість» у рамках найпрестижнішої німецької премії Axel Springer Приз.
“Хардкорний ботанік в Інтернеті. Гордий фахівець з кави. Науковець із соціальних мереж. Організатор. Провідник. Завзятий наркоман-зомбі. Виродник із ТБ. Дружній студент”.