Коли влітку 2021 року Антон Савіді створив документальний фільм про етнічні грецькі села, розкидані навколо Маріуполя на південному сході України, він навіть не здогадувався, що це вшановує пам’ять про те, що могло бути останніми залишками діаспори перед російським вторгненням.
Савіді сказав, що місцеві грецькі традиції та діалекти, які підхопила знімальна група, зараз знаходяться під загрозою зникнення.
документальний, Як Василевун Румей! греки Приазов’я, Його прем’єра відбулася в Києві в квітні цього року, а в США дебютує в цю п’ятницю в Чиказькому університеті. У фільмі згадується ностальгія за довоєнною Україною, а також відзначається просте життя греків у Маріуполі, як-от сцени, коли жінки готують традиційні страви перед весіллям, а чоловіки стрижуть овець просто неба.
Савіді хоче, щоб глядачі знали, що Донецька область колись була домом для близько 77 000 етнічних греків, що робить їх третьою за чисельністю етнічною групою після того, як українці та росіяни перед війною виселили свою громаду.
Зараз російські війська окупували всі їхні 48 сіл, крім трьох. Маріуполь – столиця української грецької діаспори – лежить здебільшого в руїнах. Оскільки офіційних даних про загиблих немає, Савіді може лише припускати кількість греків, які загинули внаслідок російських бомбардувань, або кількість людей, які загинули в Росії під час евакуації Москви.
“Багато людей втекли”, – сказав Савіді. “Багато людей залишилося. Деякі померли”.
Але до війни життя було іншим. В одній сцені кілька дітей стоять на заміській сцені і обмінюються сценічними репліками румікою — одним із багатьох діалектів, якими розмовляють маріупольські греки. На слух вона звучить як грецька мова з вкрапленням українських і тюркських слів, запозичених у корінного населення Криму. Це мова, яку сьогодні розуміють лише кілька тисяч людей, сказав Савіді.
Ця церемонія є вправою для дітей, щоб ходити, маючи певні знання про мову своїх предків і про те, як вона була втрачена протягом століть примусового переміщення під російським правлінням.
Найдавніші грецькі поселення на узбережжі Чорного моря датуються принаймні 700 роком до нашої ери, але греки були виселені зі своїх домівок у Криму у 18 столітті Катериною Великою. У результаті вони заснували місто Маріуполь на північному узбережжі Азовського моря. Вони назвали його містом Святої Марії.
Потім прийшов «грецький процес» сталінської епохи наприкінці 1930-х років, який очистив інтелектуальну еліту суспільства та змусив інших мовчати про свою спадщину та етнічну приналежність.
Культурне самовираження процвітало на пострадянському просторі, оскільки лідери громад докладали рішучих зусиль для відродження місцевих діалектів і традицій.
Тепер російські війська знищили культурні центри, які зробили Маріуполь серцем греко-української діаспори після розпаду Радянського Союзу, а разом з ними й архіви, що документують їх тяжке становище.
«Для нас це схоже на геноцид», — сказала 35-річна Світлана Петрополу, член грецької спільноти «Enotita» в Україні, яка допомогла створити фільм і представити його чиказькій аудиторії.
Те, чи переживе війну греко-українська діаспора, залежить від Петрополо та її родини. Її прадід був розстріляний у розпал так званої «операції Грек».
«Його гнобили лише тому, що він був греком», — сказав Петрополо. «Він пишався своїм походженням».
Петрополо, чия родина була переміщена в 2014 році після того, як проросійські повстанці захопили її рідне місто в Донецькій області, несе цю гордість.
Вона хоче показати жителям Чикаго, «які не мають уявлення, хто ми такі, яка різниця між греками в Америці та греками в Україні».
Для нинішніх живих українських греків – це питання виживання.
“Наше історичне коріння глибоке”, – сказав Петрополо. «Якщо ми втратимо цей зв’язок, ким ми будемо?»
Як Василевун Румей! Греки в Приазов’ї Його покажуть у Маріуполі грецькою мовою з грецькими субтитрами о 18:00 26 травня в будівлі соціальних наук Чиказького університету, хол 122, 1126 E. 59th St. Чикаго, Іллінойс, 60637. Вхід вільний.
Кореспондент WBEZ Анна Савченко. Ви можете отримати до нього доступ за адресою asavchenko@wbez.org.
“Хардкорний ботанік в Інтернеті. Гордий фахівець з кави. Науковець із соціальних мереж. Організатор. Провідник. Завзятий наркоман-зомбі. Виродник із ТБ. Дружній студент”.
