Війна в Україні перетворює лікарню лікарів на “фільм жахів” – DW – 07.03.2024

Війна в Україні перетворює лікарню лікарів на “фільм жахів” – DW – 07.03.2024

“Ми ніби раптом опинилися в цьому фільмі жахів і не можемо звідти вибратися. Це стало нашим життям. Це не те, що можна описати словами, це потрібно побачити на власні очі”, – каже Валентина. Леснича, яка опікується кількома важкохворими, породженими війною в Україні.

Лесниця очолює травматологічне відділення, яке лікує пацієнтів з інфікованими ранами в лікарні імені Мечникова в Дніпрі. Більшість із них — це солдати з сусідніх полів бойових дій на півдні та сході України, але часті російські ракетні удари означають, що жертви серед цивільного населення також є поширеними.

У палаті ранній ранок. Хірурги та анестезіологи збираються навколо своїх пацієнтів. Переважна більшість із них були солдатами, а поранення отримали від куль, снарядів та уламків. Більшість чоловіків ледве рухаються, оскільки підключені до крапельниць і моніторів.

Лікар зупиняється, щоб на кілька хвилин потримати солдата за руку. Він відповідає ледь помітною посмішкою. Біля іншого ліжка медсестра намагається зрозуміти, яку цукерку хоче її пацієнт. Вона пообіцяла виконати його бажання і поспішила виконати свої завдання. Родичі хворих уже в палаті й чекають надворі, коли розпочнеться час прийому.

Медсестри та лікарі біля ліжка пораненого в лікарні імені Мечникова в Дніпрі, Україна
Усі постраждалі бійці та мирні жителі перебувають на лікуванні в травматологічному відділенні лікарні імені Мечникова.Фото: Ганна Соколова-Штіх/DW

«Фабрика виживання»

Чотирнадцять операцій заплановано на день, не враховуючи невідкладних випадків. Тутешні лікарі називають лікарню «фабрикою виживання». Поранені бійці потрапляють до Мечникова після первинного лікування на так званих стабілізаційних пунктах, розташованих одразу за лінією фронту. Тут, у Дніпрі, пацієнти проходять операцію перед переведенням, щоб звільнити місце для наступного напливу пацієнтів.

Сьогодні черга Андрія виходити з Мечникова. Коли бригада швидкої обережно кладе його на ноші, він не питає, куди їде. «Цей хлопець прийшов до нас непритомним, — пояснює Валентина. — Тепер він принаймні знову розмовляє. Андрій погано чує, і кожне слово викликає боротьбу. «Я просто хочу повернутися додому до дружини та дітей», — повільно каже він.

READ  Constance Wu welcomes her daughter with her boyfriend, Ryan Katner
Бригада лікарів оперує двох постраждалих у лікарні імені Мечникова в Дніпрі, Україна
В операційних Мечникова тривають дні, і щоночі приходять нові пацієнти Фото: Ганна Соколова-Штіх/DW

Довгі дні і ночі в операційній

Валентині пора йти в операційну, з якої вона не зможе вийти до пізнього вечора. Наступний її пацієнт – піхотинець Микита. Він збирається пройти першу з кількох процедур на грудній клітці. «Прострелили мені просто в легені, — розповідає Микита з операційного столу. «Куля пройшла прямо крізь бронежилет».

За кілька метрів Віталій теж чекає на операцію. «Спочатку прилітають снаряди, потім безпілотники кидають гранати, потім нарешті посилають безпілотники-смертники…» Це лише частина російської зброї, від якої Віталію довелося ховатися у своєму вузькому окопі на фронті. Віталій пригадує, як почув безпілотник смертника, який летів у його бік. У нього було достатньо часу, щоб обійти м’яч, перш ніж той вибухнув, пошкодивши його приклад. Сьогодні хірурги спробують відновити його м’язи.

Пацієнт № 24356

Сьогоднішня операція пройшла добре, але трансформація Валентини ще не закінчилася. Ви будете чергувати всю ніч і при необхідності повернетеся в операційну. Вечори – найактивніший час для нових прийомів з передової. З лікарні виїжджає швидка допомога. Парамедики вносять чоловіка в уніформі на ношах. Він без свідомості та в опіках.

Входить інший солдат. Персонал лікарні написав на тильній стороні його долоні число: двадцять чотири тисячі триста п’ятдесят шість. Персонал тут почав свій перепис у перший день загальної навали. Це лише один із кількох великих госпіталів, де лікують поранених на полі битви.

Показана рука з номером 24356, що лежить на нозі в камуфляжних штанях, де видно частини інвалідного візка в лікарні Мечникова в Дніпрі, Україна
Співробітники госпіталю імені Мечникова ведуть підрахунок прибулих пацієнтів з початку війниФото: Ганна Соколова-Штіх/DW

Горять санітари

«Ми всі втомилися, але розуміємо, що інші страждають більше за інших», – каже Валентина. Незважаючи на тиск, лише кілька лікарів виїхали з початку війни. Майже у всіх родичі воюють на передовій.

«Ми перестали питати пацієнтів, як вони заразилися, — зізнається Валентина. «Це не означає, що нам байдуже. Але ви повинні триматися подалі від усього. Це не сарказм, це самозахист».

READ  Столиця Франції приймає 4-й казахстанський кінофестиваль для популяризації місцевого кіно

Ця стаття перекладена з української.

Це частина До рівностіПрограма є спільним альянсом 16 міжнародних інформаційних видань, який висвітлює виклики та рішення для досягнення ґендерної рівності та очолюється sparknews.

You May Also Like

About the Author: Sapphire Robinson

"Хардкорний ботанік в Інтернеті. Гордий фахівець з кави. Науковець із соціальних мереж. Організатор. Провідник. Завзятий наркоман-зомбі. Виродник із ТБ. Дружній студент".

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *