Ще дві країни Балтії вийшли з форуму під керівництвом Китаю через війну в Україні

Ще дві країни Балтії вийшли з форуму під керівництвом Китаю через війну в Україні

Естонія та Латвія заявляють, що виходять із десятирічного механізму, створеного Китаєм для поглиблення свого впливу в Європі, після того, як його балтійський сусід Литва вийшла з групи минулого року.

Шістнадцять країн приєдналися до Форуму співпраці Китай-Центральна та Східна Європа (Китай-ЦСЄ), коли він був заснований у квітні 2012 року, інавгураційний саміт відбувся в Польщі. Система 16+1, як відомо, набула впливу, коли Греція приєдналася в 2019 році.

Але Литва вийшла з групи у 2021 році через проблеми безпеки та розчарування зростанням авторитаризму в Пекіні, повідомили Голосу Америки на початку цього року високопоставлені литовські законодавці. Країна також заявила, що хоче покінчити з практикою відносин із великими державами на основі субрегіональної групи, віддаючи перевагу єдиному підходу ЄС.

Балтійські сусіди Литви оголосили минулого тижня, що вони більше не братимуть участі в заходах мітингу. У заяві МЗС Латвії йдеться, що тісні відносини між Китаєм і Росією враховують рішення їхньої країни.

Обидві країни заявили, що хотіли б продовжувати працювати над конструктивними та практичними відносинами з Китаєм, але хотіли б робити це в рамках відносин між ЄС і Китаєм і «відповідно до міжнародної системи, заснованої на правилах і цінностях, таких як людські. права».

На кулуарах з початку 2021 року

Останній саміт у рамках механізму Китаю для країн Центральної та Східної Європи відбувся в лютому 2021 року, коли китайський лідер Сі Цзіньпін прийняв високопосадовців на віртуальній зустрічі. «З тих пір Естонія не брала участі в подіях і не стежила за ними», — сказав «Голосу Америки» Арі Лемік, радник з преси та культури посольства Естонії у Вашингтоні.

READ  Україна виграла жіночу золоту медаль на чемпіонаті Європи

Водночас Латвія заявила, що в поточній геополітичній ситуації її подальша участь у формулі 16 + 1 більше не відповідає її стратегічним цілям.

Відносини між Китаєм і Росією стають тіснішими. Китай неодноразово підтверджував своє стратегічне партнерство з Росією навіть після того, як остання розпочала широкомасштабну військову агресію в Україні, в якій Китай звинувачує Захід», – йдеться у заяві, переданій «Голосу Америки» посольством Латвії у Вашингтоні.

“Оскільки “16 + 1″ є формою міжнародного діалогу, а не міжнародною організацією, немає відповідних формальних процедур. Латвія просто не братиме участі в діяльності цієї рамки”, – йдеться в заяві.

ФАЙЛ – Президент Китаю Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін розмовляють у Пекіні 4 лютого 2022 року. Латвія та Естонія заявляють, що залишили підтримуваний Китаєм форум, спрямований на зміцнення зв’язків із країнами Східної Європи. Цей крок стався на тлі зміцнення відносин Китаю з Росією.

Експерт із Румунії, який стежить за Китаєм і Центральною та Східною Європою, описав навчання 16+1 як «ініціативу, яка не перетворилася на «фан-клуб» для партнерів Китаю».

«Поки що, я думаю, принаймні в короткостроковій та середньостроковій перспективі [China’s] «Розширення досягло своєї межі», — сказав Хорія Чюртін, експерт New Strategy Center, мозкового центру в Бухаресті, у письмових відповідях на запитання «Голосу Америки». “Він вдарився об дах, повільно скам’янів і відійде. Це стосується не лише Центральної та Східної Європи, а й усієї розрізненої карти”.

Чюртін вважає, що конфлікт в Україні та відносини Китаю з Росією ускладнюють позицію Китаю як доброго інвестора чи торговельного партнера. Крім того, він бачить у прийнятих Латвією та Естонією рішеннях форму солідарності країн Балтії.

За його словами, війна в Україні «дала хорошу можливість для Латвії та Естонії піти литовським шляхом».

Литва карає

Литва стала мішенню політичних та економічних каральних заходів Китаю з моменту минулорічного рішення покинути Форум Китаю та країн Центральної та Східної Європи та розширити торговельні зв’язки з демократичним Тайванем, який Пекін вважає сепаратистською провінцією. Багато хто вважає, що зусилля Пекіна спрямовані на залякування інших країн, які, можливо, захочуть наслідувати його приклад.

Після онлайн-зустрічі між міністрами закордонних справ Китаю та Естонії в січні китайські державні ЗМІ назвали Естонію «прикладом» того, як європейські країни регулюють свої відносини з Пекіном, «на відміну від Литви».

Але після оголошення минулого тижня Пекін оголосив Global Times Він опублікував статтю, в якій назвав рішення Естонії та Латвії «недалекоглядними» та результатом поступки тиску США. Газета додала, що їхня роль у Форумі Китаю та країн Центральної та Східної Європи була «маргінальною» і що форум продовжиться, незважаючи на це.

Global Times Він також сказав, що не можна покладатися на Сполучені Штати чи Європейський Союз щодо надання такої економічної допомоги, яку надає Китай.

Коли його попросили відповісти, речник Держдепу сказав, що Сполучені Штати «продовжуватимуть надавати тісну підтримку». [Estonia’s and Latvia’s] Зусилля зробити Балтійський регіон більш стійким і процвітаючим.

“Естонія та Латвія є союзниками по НАТО та ключовими партнерами США з низки питань, у тому числі через наші міцні оборонні та економічні зв’язки, а також просування демократії та прав людини”, – сказав речник.

«На додаток до нашої відданості тим самим цінностям, наші вільні, демократичні країни створюють процвітання, яке допомагає процвітати нашим економікам», – додав речник.

You May Also Like

About the Author: Gene Crawford

"Хардкорний ботанік в Інтернеті. Гордий фахівець з кави. Науковець із соціальних мереж. Організатор. Провідник. Завзятий наркоман-зомбі. Виродник із ТБ. Дружній студент".

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *