24 лютого Віталій Рожевський ніколи не забуде. Він міцно спав у своїй київській квартирі, коли Влад Соломаха несамовито постукав у його двері. Його друг і співзасновник стояв там із приголомшеним виразом обличчя.
“Пора йти”, – сказала Соломаха. Росія почала повномасштабне вторгнення в їхню країну.
Лише за чотири дні до цього подружжя забезпечило свої перші зовнішні інвестиції для свого технологічного стартапу, nomoДодаток, розроблений, щоб допомогти людям із СДУГ вести продуктивне життя. Це була віха для пари, які обидва залишили свою постійну роботу, щоб почати щось власне. Однак він раптом здався надзвичайно малим порівняно з тим, що насправді було поставлено на карту.
Для Роєвського, Соломахи та їхніх співгромадян, яким понад 40 років, минулі вісім місяців стали вправою наполегливості, мужності та співчуття. Вся країна Україна Все-таки поле бою. Як продовжувати пристрасний проект перед обличчям війни та трагедій залишається постійною боротьбою для засновників Numo.
— Ти думаєш, що звикнеш до сирен і бомб, але як ти зможеш? Про це Рожевський розповів The Standard at TechCrunch вимкнено. Конференція стала його першою поза межами України за дев’ять місяців.
«Я забув, яким було життя поза війною», — сказав Розевський. Прогулюючись сьогодні Сан-Франциско, я мало не розплакався.
У перші дні війни — коли здавалося неминучим, що російська армія наблизиться до бою — Рожевський і Соломаха залишили столицю й вирушили на захід до Львова. Вони пробули там два місяці, крутилися між диванами друзів і використовували свій час і досвід, щоб зв’язати українських дітей з онлайн-психотерапевтами. Їх мрії про стартап мали відійти на другий план.
«Підтримка війни — це щоденна справа», — сказав Соломаха. «Ми також об’єдналися, як ніколи».
«Наша економіка мала продовжувати працювати»
32-річний Діма Лейк, директор відділу маркетингу продукту, згадує, що кинув усе, щоб допомогти захистити свою країну.
Коли почалося вторгнення, він приєднався до місцевих сил територіальної оборони, добровольчого ополчення. Він відклав усі операції у своєму стартапі метавсесвіту Сіоняку він заснував після пандемії Covid, яка закрила особисті кабінети.
«Це був такий емоційний час, що ти не міг зосередитися ні на чому іншому», — згадує Лілік. «Але я швидко виявив, що я не бойова людина, тож почав думати про інші способи бути корисним.
“Я знав, що наша економіка повинна продовжувати працювати, якщо ми хочемо виграти війну”, – сказав він.
Оскільки тижні перетворюються на місяці – а Україна все ще не потрапила в руки російських військ – Аль Балад Яскравий технологічний сектор Я повернувся до роботи.
Zeeon запустив свій продукт у червні, щоб допомогти ІТ-школі створити віртуальну копію свого кампусу після того, як фізична школа була пошкоджена під час війни. Лілік сказав, що його бачення полягає в тому, щоб перетворити шлях Zeeon на «цифрову колиску нової цивілізації».
Незважаючи на те, що він покинув передову та зосередився на своєму стартапі, Лілік сказав, що все ще думає про те, як йому служити.
«Тепер щоразу, коли у мене з’являється трохи зайвих грошей, я думаю, куди їх витратити», — сказав він. Пожертвувати їх військовим чи витратити на місцеву компанію? Зрештою я розмістив це всюди. Тепер усі в змозі допомагати один одному».
Засновники Numo також повернулися до Києва та запустили свій додаток у липні. Зараз вони обслуговують понад 1000 користувачів у всьому світі, які покладаються на платформу спільноти, щоб керувати своїм життям із СДУГ. Компанія названа на честь популярної української фрази, яка використовується як чирлідер, що приблизно перекладається як «зроби це».
Викований на війні
Участь у світовій економіці може бути важкою, якщо чоловіки віком від 18 до 60 років не можуть покинути країну, як це відбувається в Україні. Але оскільки держава прагне утримати свою економіку на плаву, зберігаючи підтримку Заходу у війні, уряд визнав необхідність дозволити бізнесу країни залучати клієнтів і партнерства в інших місцях.
В очікуванні повернення особистих технічних конференцій Міністерство цифрової трансформації України почало зв’язуватися з місцевими стартапами, щоб сформувати делегацію, яку вони зможуть відправити за кордон.
Nomo, Zion і ще вісім українських стартапів отримали спецдозвіл на виїзд з країни. Єдина перешкода полягала в тому, що оскільки вся країна була під забороною польотів, ті, хто хотів поїхати, мусили шукати власний шлях.
Минулого тижня Рожевський і Соломаха перетнули кордон з Польщею, а потім вирушили до Норвегії, а потім до Каліфорнії. Перед відвідуванням конференції TechCrunch їхня делегація відвідала район затоки і навіть мала можливість зустрітися з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, який підтвердив підтримку США оборони та відновлення України.
«Таланові підприємці — велика частина цих зусиль», — сказав Блінкен делегації в Стенфордському університеті.
Ніхто так не представляє майбутнє української техніки, як Назар Поночевний. 20-річний студент прикладної математики почав розвивати свою компанію Хармекс Коли він був підлітком у середній школі. На TechCrunch Disrupt він вражає відвідувачів своєю платформою машинного навчання, яка автоматично пов’язує музику з відео, які користувачі завантажують на неї.
«Ми хочемо продовжувати наймати в Україні», — сказав Поночевний The Standard. “Є молоді люди, розумніші й талановитіші за мене, яким потрібна можливість. Іноді про це забувають через війну”.
Зараз Поночевний навчається в університеті Торонто, де його статус студента дає йому відносну свободу пересування. Його робота в Harmix також була підтримана Український фонд стартапівЦе ще одне державне агентство, яке інвестує в стартапи на ранніх стадіях.
Так само, як і його колеги в українських технологіях, лютий був для Поночевного гірким часом. Він зробив свої найбільші закордонні інвестиції в тому ж місяці, коли вторгся в Росію. “Це було найкраще і найгірше, що я коли-небудь відчував у своєму житті”, – сказав він.
«Українських підприємців недооцінюють», — каже Яна Коноваленко, 28-річна жителька Полтавської області, яка знаходиться на східному фронті війни. Я переїхав до Сан-Хосе п’ять років тому, щоб продовжити технічну роботу в Кремнієвій долині.
Після «безпорадного спостереження за війною» здалеку, вона приєдналася до Zeeon у травні в якості керівника операцій. Вона сказала, що участь в українській економіці відновила її мету.
«Під час цієї війни та за десятиліття до неї ми показали, що ми стійкі та хоробрі», – сказав Коноваленко. «Ми завжди можемо досягти більшого з меншими витратами».
Її колега Лілік погодилася. Він хоче бачити майбутнє в Україні, в якому не тільки закінчиться війна, але й майбутнє, де українці створюватимуть продукти та програми для світу замість того, щоб просто віддавати технічну працю на аутсорсинг.
«Люди не розуміють, що Україна, незважаючи на всі свої вади, трохи схожа на Ваканду», – сказав Лілік. Він мав на увазі уявну країну в Чорна Пантера Мультфільм, де під несподіваним видовищем ховається процвітаюче, технологічно розвинене суспільство.
«Рівень очікувань від [tech users in Ukraine] Занадто високо», – пояснив він.
Провівши тиждень у СФ, делегація повернеться в Україну, де триває війна сувора зима насувається. Але для такого, як Лилик, коротка втеча зміцнила його рішучість як бізнесмена та українця.
“Я викристалізував своє зобов’язання”, – сказав він. «Висновок цього тижня полягає в тому, що ми робимо правильні речі і служимо нашій країні по-своєму».
“Професійний вирішувач проблем. Тонко чарівний любитель бекону. Геймер. Завзятий алкогольний ботанік. Музичний трейлер”
