Токіо (AFP) – В українській пісні немає тексту.
Коли Оксана Степанюк, відзначена нагородами сопрано Японського оперного фонду, виконує «Мелодію» Мирослава Скорика, її голос перетворюється на скорботний ноель, задумливу, але патріотичну молитву.
«Наче я плачу крізь мелодію за людьми, які вже на небі», — сказала вона.
Степанюк, яка вже два десятиліття співає в Японії, свою останню серію концертів присвячує миру.
Вхід був вільний. Але переповнений натовп, тепло зустрічаючи, ставив рахунки в синьо-жовті коробки біля дверей, збирав пожертви на воду, їжу та ліки для України.
“Музика не має меж. Вам не потрібно говорити жодних слів. Музика врятує цей світ”, – сказав Степанюк за кулісами Кокубондзі Ідзумі Холу в Токіо.
Степанюк, випускник Національної музичної академії України імені Петра Чайковського та офіційно названий «Гідним артистом України», є найвідомішим українцем Японії.
“Я вважаю, що мій голос – це дар від Бога. Я відчуваю на сцені, що маю повернути глядачам все, що у мене є, свій талант, свій голос, мою душу, моє серце, і через мою музику вони можуть відчути те, що я відчуваю”. », – сказав Степанюк.
Японія відчуває себе далекою від звірств в Україні. Вона прийняла близько 400 українців, які були переміщені внаслідок війни після російського вторгнення два місяці тому.
До цього кількість українців, які проживали в Японії, становила близько 1800 – лише деякі з них були митцями – і лише частина з понад 53 000 американців, які там проживали.
У кожному концерті Степанюк несе дух України, гучний, чистий і на кілька октав високою, як ліричне колоритне сопрано, тип голосу надзвичайно спритний і гнучкий.
Композиція Скорика настільки знакова для України, що зіграла роль оркестру, коли президент Володимир Зеленський виступив із відеозверненням. минулого місяця до Конгресу США.
Окрім чудового виконання пісні Пуччіні «Oh My Love Papa», Степанюк грає на 63-струнній пандорі – українському інструменті, який разом нагадує укулеле та банджо.
Коли вона співала гімн України, міністр-канцлер Олександр Семенюк та ще двоє співробітників посольства стояли в першому ряду, поклавши руки на серце.
Ми мирна країна. У нас прекрасна земля», — сказала вона, підкресливши, що ніколи не пишалася тим, що є українкою.
Згодом до Степанюка приєднався японський тенор Масафумі Акікава в дуеті Ніно Роти «Тема кохання» до фільму 1968 року «Ромео і Джульєтта» режисера Франко Дзеффіреллі.
«Насолода від цього концерту призведе до миру», — сказав Акікава на сцені.
Сила миру полягає в Японії, країні, спустошеній Другою світовою війною, включаючи атомні бомбардування Хіросіми та Нагасакі. Не дивно, що японці виявляли велику симпатію до України.
Акіко Іто, вчителька на пенсії, задихалася від її слів після концерту, відзначаючи, що її серце буквально безсиле.
«Я можу лише молитися, але від душі відчував, що хочу, щоб усі наші думки зійшлися тут і переїхали в Україну.
У Японії Степанюк опинилась майже випадково, їй також запропонували роботу в двадцять років в Італії. Але вона вибрала роботу в Японії, де досягла миттєвого успіху, виступаючи в операх і концертах перед прем’єр-міністрами. Колись вона вигравала призи. Тепер вона керує змаганнями. Він також необхідний як параметр.
Її чоловік-українець, який зробив пропозицію 22 роки тому, лише через три дні після того, як почув його спів, постійно стоїть біля неї. Вона з посмішкою сказала, що золотий наручний годинник, який він їй згодом подарував, все ще вказував нам точний час.
Їх двоє дітей, 13 і 6 років, відвідують японські школи і поки що більше цікавляться карате, ніж співом. Її улюблена японська їжа — суші та унагі, або вугор, який вона клянеться дати всю витривалість, необхідну оперній співачці.
Однак вона все ще переживає за батьків і молодшу сестру в Україні. Вони щодня розмовляють. Вона сказала, що її батьки залишаються глибоко вірними Україні.
Вона цитує слова матері: «Ми чекаємо перемоги. Тож, будь ласка, приходь і пий шампанське».
Одягнувши жовту сорочку та синій піджак на підтримку України, Хіроші Кубота, учасник церемонії, сказав, що він глибоко зворушений.
«Я чітко відчував її місію — намагатися подолати жахи того, що відбувається за допомогою молитви та співу», — сказав він.
___
Юрій Кагеяма у Twitter: https://twitter.com/yurikagyyama
“Хардкорний ботанік в Інтернеті. Гордий фахівець з кави. Науковець із соціальних мереж. Організатор. Провідник. Завзятий наркоман-зомбі. Виродник із ТБ. Дружній студент”.
