Україна оголосила амбітні плани щодо інфраструктурних проектів і готова втілити їх у життя. Одним з найважливіших питань, які слід вирішити, є забезпечення належного складання бюджету генеральним партнером для серйозного виконання своїх фінансових зобов’язань. У той час як проекти ДПП/концесії мають тривалий строк (від 5 до 50 років), на даний час український Бюджетний кодекс передбачає річний бюджетний період і дозволяє планувати бюджет лише на три роки. Законопроект, нещодавно ухвалений Верховною Радою у першому читанні, має змінити це, щоб забезпечити довгостроковий бюджет. Деталі пояснюють наші експерти Катерина Шишуліна та Анатолій Долоденко.
Оновлення інфраструктури – головний пріоритет
Поліпшення існуючої інфраструктури та побудова нової інфраструктури залишається одним із основних пріоритетів України. В рамках Великої програми будівництва Президента та інших програм зараз в Україні реалізується близько 1000 інфраструктурних проектів. Визначивши основні напрямки реалізації інфраструктурних проектів (див. Таблицю нижче), Україна вживає подальших кроків для залучення необхідних інвестицій. Держава продовжує співпрацю з міжнародними партнерами шляхом підписання міжурядових угод. Угода з Китаєм заохочує вітчизняні компанії та фінансові установи до активної співпраці у дорожніх, мостових та залізничних проектах, а також передбачає позики китайського Ексімбанку на спеціальних умовах. Відповідно до іншої угоди з Литвою, пілотний проект розвитку мультимодального транспорту між двома країнами планується розпочати у вересні цього року. Ще одна угода між Україною та Францією сприяє оновленню залізничного парку України шляхом організації фінансування закупівлі 130 важких електровозів.
Уряд України також продовжує працювати над прийняттям нових законодавчих актів, зокрема щодо активації Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів з великими інвестиціями в Україні». Нещодавно уряд встановив вимоги до техніко -економічного обґрунтування інвестиційних проектів з великими інвестиціями. Він також затвердив процедури ведення реєстру важливих інвестиційних проектів та перелік інформації, що має бути розкрита в ньому. Все це підвищує якість та прозорість регулювання у секторі, що дуже важливо для інвесторів.
Усунення перешкод
Однак одне з найважливіших питань, які ще належить вирішити стосовно реалізації інфраструктурних проектів, – забезпечення належного бюджетування генеральним партнером для серйозного виконання своїх фінансових зобов’язань. Більшість інфраструктурних проектів ДПП/франчайзингу тривалістю від 5 до 50 років. Протягом цього періоду держава може бути зобов’язана виконувати різні фінансові зобов’язання, такі як:
- Забезпечення фінансування з державного та місцевих бюджетів, а також з інших джерел відповідно до державних чи місцевих програм;
- здійснення платежів до приватного партнера, передбачених договором ДПП (включаючи оплату за готовність); або
- Купівля товарів або послуг, вироблених чи наданих приватним партнером за договором державно-приватного партнерства.
Водночас, Бюджетний кодекс України наразі передбачає річний бюджетний період та дозволяє планувати бюджет лише на три роки. Це означає, що фінансові результати державного партнера під час проекту ДПП безпосередньо залежать від того, чи затверджено виділення відповідних коштів у державному бюджеті, який щороку протягом життя проекту буде затверджуватись Верховною Радою. Це викликає велике занепокоєння приватних інвесторів через відсутність достатніх гарантій для виконання фінансових зобов’язань державного партнера.
Бюджет довгострокових фінансових зобов’язань
Щоб змінити це, нещодавно Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект про внесення змін до Закону України “Про бюджет” щодо регулювання бюджетних відносин під час виконання угод, укладених у рамках державно-приватного партнерства, включаючи концесійні договори No 5090 ( “юридичний проект“). Відповідно до законопроекту, концепція довгострокових зобов’язань при виконанні державно-приватного партнерства (“).Довгострокові партнерські зобов’язання“) У бюджетному законодавстві для забезпечення виконання довгострокових грошових зобов’язань генеральних партнерів у проектах ДПП. Нові правила дозволять визначати видатки державного та місцевого бюджетів стосовно фінансових зобов’язань генерального партнера за ДПП та концесійних договорів на час дії відповідних договорів та у необхідній сумі Законопроект встановлює порядок включення довгострокових зобов’язань державно-приватного партнерства до державного бюджету України.
Річні ліміти фінансування та реклама
Законопроект також вимагає від Міністерства економіки України вести загальнодоступний облік довгострокових зобов’язань щодо ДПП. Крім того, він встановлює такі межі щорічного фінансування довгострокових зобов’язань щодо ДПП:
- Річні виплати за довгостроковими зобов’язаннями державно-приватного партнерства не можуть перевищувати суми бюджетних видатків, встановлених для цієї мети;
- Річні виплати за готовність автомобільних доріг за договором ДПП та концесійними угодами не можуть становити більше 50% внесків з Державного дорожнього фонду України, вони розподіляються між автомагістралями державного значення (63% річних платежів) та місцевого значення (37% річних платежів); І
- Річні платежі до місцевого бюджету за довгостроковими зобов’язаннями щодо ДПП не можуть перевищувати суми, що підлягають сплаті з податків і зборів, отриманих місцевим бюджетом.
У законопроекті також зазначається, що 90% концесійних платежів вважається доходом з державного бюджету України, а 10% концесійних платежів віднесено до спеціального фонду з державного бюджету України.
Більш жорсткі гарантії залучення додаткових інвестицій
Якщо він буде прийнятий у другому читанні, законопроект набере чинності після його підписання та офіційного опублікування Президентом України. Введення в дію цього закону надасть додаткову впевненість інвесторам щодо виконання генеральними партнерами грошових зобов’язань за ДПП та концесійними угодами. Це має сприяти залученню інвестицій для реалізації амбітних та життєво важливих інфраструктурних планів в Україні.
“Хардкорний ботанік в Інтернеті. Гордий фахівець з кави. Науковець із соціальних мереж. Організатор. Провідник. Завзятий наркоман-зомбі. Виродник із ТБ. Дружній студент”.