Національний банк України надає пріоритет зеленим фінансам

Національний банк України в центрі Києва. (Reuters / Валентин Огіренко)

Останні вісімнадцять місяців пандемічних потрясінь стали періодом переходу для всього світу, що також спричинило швидкі зміни у фінансових екосистемах. Зараз український банківський сектор адаптується до цієї нової реальності разом із усім українським діловим співтовариством.

Безперечно, головним фактором, що формує майбутній розвиток України, є шлях до більшої європейської інтеграції. Україна обрала цей шлях у 2014 році, коли підписала угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

Серед іншого, ця Угода про асоціацію передбачає імплементацію норм ЄС на українському фінансовому ринку. Цей процес тривалий і складний, але ми залишаємось відданими подальшому прогресу, незалежно від того, з якими перешкодами ми стикаємось.

Інтеграція до ЄС лежить в основі оновленої стратегії Національного банку України до 2025 року, яка визначає три пріоритети та 12 стратегічних цілей.

Першочерговим завданням є сприяння економічному відновленню та розвитку, що включає ініціативи щодо підтримання макрофінансової стабільності, відновлення кредитування економіки та розвитку ринку фінансових послуг поряд з інфраструктурою ринку капіталу.

Другим пріоритетом є розвиток цифрових фінансів як двигуна подальшої цифровізації української економіки. Ми будемо продовжувати сприяти розвитку інноваційної та безготівкової економіки, збільшувати фінансову інтеграцію та забезпечувати захист фінансового сектору від кібератак.

Третім пріоритетом є інституційний розвиток та операційна досконалість, що включає створення інституційного потенціалу та незалежності НБУ, впровадження цифрової трансформації центрального банку та просування зелених політик на підтримку сталого розвитку.

Підпишіться, щоб отримувати останні новини від UkraineAlert

UkraineAlert – це всеосяжне інтернет-видання, яке регулярно пропонує новини та аналіз подій в політиці, економіці, громадянському суспільстві та культурі в Україні.

Однією з головних основ стійкого розвитку є макрофінансова стабільність, яка закладає основу для всіх подальших змін, визначених у стратегії НБУ. Щоб забезпечити цю стабільність, ми прагнемо утримувати інфляцію в межах цільового діапазону на один процентний пункт вище або нижче 5% протягом середньострокової перспективи.

READ  «Немає чарівної палички» в українській війні, каже британець Воллес щодо питання авіапостачання

Інфляція нещодавно пробила цільовий діапазон, досягнувши 9,5% у травні 2021 року. То що ж стояло за цим збільшенням? Це відображає той факт, що українська економіка відновлюється.

Це хороша новина. Однак це відновлення прискорило зростання споживчих цін як в Україні, так і в основних торгових партнерах країни. Зростання світових цін на продовольство та енергію, пожвавлення світової економіки, наслідки зниження врожайності та посилення зростання споживчого попиту через підвищення заробітної плати – все це сприяє зростанню цін.

Щоб протистояти цій тенденції, ми підняли свою ключову ставку політики з 6% до 7,5%. Центральні банки завжди стикаються з компромісом між жорсткою монетарною політикою та економічним розвитком. З одного боку, підвищення ключової ставки зменшує інфляцію, але з іншого боку, збільшує вартість кредиту. Сьогодні пріоритетом є утримання інфляції під контролем. Важливо розуміти, що якщо інфляція вийде з-під контролю, дешеві позики будуть недоступні, оскільки банки майже завжди включають інфляцію до своїх процентних ставок.

Ми очікуємо, що інфляція почне знижуватися в найближчі місяці і досягне 8% до кінця року. У першій половині 2022 року він знову введе цільовий діапазон. Це забезпечить зниження процентних ставок за позиками в довгостроковій перспективі.

Інша хороша новина полягає в тому, що банківський сектор залишається міцним. У першому кварталі 2021 року 66 із 73 платоспроможних українських банків були прибутковими, тоді як інші зазнали збитків лише на 0,1 млрд грн. Тим часом депозити в гривні зростали другий рік поспіль. Це свідчить про те, що довіра громадськості до української банківської системи та національної валюти на сьогодні висока.

Банки поступово накопичують ресурси, які можна використовувати для кредитування. За перші п’ять місяців 2021 року портфель корпоративних позик зріс на 1,3% – до 747,2 млрд. Грн. (27,2 млрд. Доларів США на 1 червня).

Для посилення ролі українського банківського сектору у фінансуванні вітчизняної економіки слід зменшити частку державних банків. Наприклад, в Європейському Союзі державні банки рідко відіграють важливу роль у фінансовому секторі. Ось чому ми підтримуємо уряд у його планах зменшити частку ринку цих банків з нинішнього рівня понад 50% аж до 25% до 2025 року.

READ  Багатонаціональна місія з підготовки українських військ досягла важливої ​​віхи

Робота над ціллю вже триває. Нещодавно Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та Укргазбанк підписали угоду про можливість конвертувати більше позик у статутний капітал банку. Європейський банк реконструкції та розвитку та Ошад Банк ведуть переговори щодо укладення подібної угоди, тоді як ПриватБанк також включив приватизацію у свою стратегію.

Запорукою успішної приватизації державних банків в Україні є зменшення рівня непрацюючих позик. Відповідно до нової стратегії НБУ, коефіцієнт непрацюючих позик банківської системи буде зменшений до 10% до 2025 року. Ми досягаємо поступового прогресу до цієї мети. На 1 травня загальний коефіцієнт непрацюючих позик становив 39,6% проти 41% на початку року.

Щоб запобігти накопиченню нових непрацюючих позик, ми закликали створити спеціалізований фінансовий суд. Це допомогло б врятувати український фінансовий ринок від нинішнього безладу судових засідань.

Торік українські суди розглянули 563 тис. Позовів, з яких 138 тис. Були пов’язані з фінансовими спорами. Спори з позичальниками передбачали 144 млрд грн боргу. У 2020 році кількість справ, які очікували на розгляд більше року, зросла на 31,6%, залишаючи майже кожні п’ять справ на розгляді. Створення спеціалізованого фінансового суду значно покращить ситуацію завдяки системі відшкодування.

Зелене фінансування є ключовим пріоритетом НБУ, який має потенціал змінити ландшафт в українському банківському секторі. Фінансові ринки можуть зіграти важливу роль у пом’якшенні негативних наслідків зміни клімату. Деякі європейські центральні банки вже надають сприятливе середовище для зелених облігацій. Україна не відстає і наразі планує запустити ринок зелених облігацій.

У нас є все необхідне для просування в регіоні з точки зору сталого розвитку. Протягом останніх кількох місяців центральний банк України приєднався до Світової банківської мережі сталого банку (SBN) та Мережі центральних банків та наглядових органів з озеленення фінансової системи (NGFS), до якої входять десятки центральних банків, включаючи Банк Англії та Deutsche . Бундесбанк.

READ  «Інерційна стратегія» Байдена в Україні не стримує Росію і заохочує Китай на Тайвані

NGFS має на меті сприяти зеленому фінансуванню та розробляти рекомендації щодо ролі центральних банків у боротьбі зі зміною клімату, тоді як членство в SBN Ukraine прагне вдосконалити управління ризиками ESG (екологічне, соціальне та корпоративне управління) та сприяти збільшенню потоків капіталу до діяльності з позитивним вплив клімату.

Кліматичні інвестиції мають величезний потенціал. Міжнародна фінансова корпорація оцінює цей потенціал у 23 трильйони доларів на ринках, що розвиваються, на період до 2030 року. Кошти, залучені на цьому ринку, будуть спрямовані на реалізацію національних проектів, що охоплюють відновлювані джерела енергії, енергоефективність та інші екологічні ініціативи.

Важливим кроком у цьому напрямку стало підписання у квітні 2021 року угоди про співпрацю між НБУ та Міжнародною фінансовою корпорацією, яка входить до Групи Світового банку. Дорожня карта сталого фінансування, яка є важливою частиною цієї угоди, окреслює заплановані дії НБУ та узагальнює основні зміни, які регулятор має намір внести найближчим часом.

Кирило Шевченко – губернатор Національного банку України.

поглиблене читання

Думки, висловлені щодо UkraineAlert, належать лише авторам і не обов’язково відображають думки Атлантичної ради, її співробітників чи прихильників.

Детальніше читайте з UkraineAlert

UkraineAlert – це всеосяжне інтернет-видання, яке регулярно пропонує новини та аналіз подій в політиці, економіці, громадянському суспільстві та культурі в Україні.

Читати далі

Центр Євразії Місія сприяння трансатлантичному співробітництву полягає в просуванні стабільності, демократичних цінностей та процвітання в Євразії – від Східної Європи та Туреччини на заході до Кавказу, Росії та Центральної Азії на сході.

You May Also Like

About the Author: Gene Crawford

"Хардкорний ботанік в Інтернеті. Гордий фахівець з кави. Науковець із соціальних мереж. Організатор. Провідник. Завзятий наркоман-зомбі. Виродник із ТБ. Дружній студент".

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *