Вчені, які співпрацюють з місією, також кажуть, що зразки гірських порід, які марсохід тимчасово зберігав у трубах для майбутнього повернення на Землю, мають правильну хімічну формулу. Збереження доказів стародавнього марсіанського життя, якщо воно колись існувало.
Нове дослідження наполегливості детально описано в трьох великих дослідженнях, опублікованих у середу, одному в Science і двох в Science Advances. The Журнальні звіти є суворо технічними та позбавленими ажіотажу — вони сміють бути нудними, як бруд — але залучені вчені перевели це в більш захоплюючу історію.
«Це дивовижно. Майже в кожному камені ми знаходимо органічний матеріал», — сказала Ебігейл Аллвуд, геолог з Лабораторії реактивного руху НАСА в Пасадені, яка керує марсоходом і ширшою місією повернення зразків на Марс.
Одне дослідження прийшло до висновку, що скелі в кратері зазнали трьох різних подій, під час яких вони піддалися впливу води.
«Важливо те, що умови в скелі під час кожної міграції води могли підтримувати невеликі спільноти мікроорганізмів», — сказав в електронному листі провідний автор Майкл Тайс, геолог з Техаського університету A&M. «Ми не дізнаємось, доки не привеземо зразки на Землю», — додав він у пізніше інтерв’ю.
наполегливість зробив a Бичачі очні краплі у кратері Єзеро 18 лютого 2021 року, і з тих пір очищає його, зберігаючи по дорозі зразки гірських порід для подальшого дослідження на землі. Це амбітна, багатоетапна місія, яка вимагатиме від НАСА та його партнера, Європейського космічного агентства, відправити на поверхню Марса ще один марсохід із можливістю запуску зразків на орбіту. Потім космічний корабель транспортує ці зразки назад на Землю для лабораторних досліджень. Точні терміни ще не визначені, але NASA сподівається отримати зразки додому на початку 2030-х років.
Це дослідження Марса є частиною процвітаючої галузі молоді Астробіологія, який включає пошуки потенційно придатних для життя світів і першого прикладу позаземного життя. Незважаючи на зусилля багатьох поколінь вчених і незважаючи на твердження фанатів НЛО, виявлення позаземного життя залишається прагненням.
Навіть пошук органіки – зручних для життя молекул із сумішшю вуглецю, водню та кисню – далекий від виявлення життя чи навіть доказу його існування в минулому. Ці молекули можуть мати біологічне або небіологічне походження.
Марс залишається переднім і центральним у дослідженнях НАСА, оскільки він має багато сприятливих рис. Можливо, Марс був більше схожий на Землю близько 3 мільярдів років тому, з набагато теплішими та вологішими умовами. Життя могло колись існувати на Землі та Марсі, і воно, ймовірно, виникло на Марсі та поширилося на Землю через метеорити. І хоча поверхня тепер пустка, планета може мати рідку воду у великих кількостях під поверхнею, і Можливо, «таємниче» життя.
Хоча марсохід Perseverance не має інструментів для хімічного виявлення живих організмів, якщо вони існують сьогодні, його інструменти дають вченим можливість вивчати поверхню Марса на рівні деталізації, який раніше був неможливим.
Нова стаття, у якій детально досліджується хімічний склад Марса, стала несподіванкою для геологів. Вони припускали, що будуть розкопувати групу осадових порід. Натомість це вулканічна порода.
Кратер Єзеро утворився внаслідок удару скелі, яка врізалася в Марс, щонайменше 3,5 мільярда років тому. У неглибокій ямі вода, очевидно, була тривалий час. Це можна визначити за орбітальними знімками, на яких видно залишки дельти, де річка впадала в озеро. Планетарні геологи припустили, що дно кратера колись було вкрите осадовими породами, утвореними з бруду та сміття, які повільно накопичувалися на дні озера.
Якщо ці осадові породи колись існували, то зараз їх уже немає. Можливо, він зношився, сказав Тайс. Відсутність осадових порід може означати, що озеро було недовговічним, що розчарувало б астробіологів. Життя, яке ми знаємо, потребує води, і для розвитку більш складних форм життя потрібен час. Якби озеро не затрималося, життя могло б насилу пустити коріння.
Вулканічна порода не розчаровує, кажуть вчені, оскільки вона зберігає багато інформації про минуле Марса, включно з наявністю органічних молекул. Наявність органічної речовини на Марсі було підтверджено під час попередніх місій, але її точну природу та хімічний склад не можна визначити за допомогою такого роду далекосяжних досліджень, і для цього знадобляться лабораторні дослідження на Землі, сказала Бетані Еллеман, планетолог з Каліфорнійського технологічного інституту. співавтор двох нових робіт.
«Чи це просто органічний матеріал від такого роду вимивання із системи — можливо, від метеоритного матеріалу, який був просто частиною води?»
Вона додала, що марсохід «збирає вражаючий масив зразків, щоб розкрити історію навколишнього середовища Марса в усіх його формах — вулканічну історію, історію води та зв’язок органічної речовини з багатим водою середовищем».
Усе це є спробою розгадати фундаментальну таємницю Марса: що пішло не так? Як, коли і чому ця, здавалося б, придатна для життя планета перетворилася на таке негостинне місце? Червона планета може і не бути мертвою планетою — звіт коронера неповний, — але вона точно виглядає як планета.
Вчені вказують на те, чого сьогодні не вистачає Марсу: глобальне магнітне поле, подібне до земного. Таке поле захищає Наша атмосфера захищена від корозійного впливу сонячного вітру – високоенергетичних частинок, що постійно випливають із Сонця, які можуть здирати легші частинки. На Марсі також відсутня тектоніка плит, геологічний процес, який на Землі переробляє кору та продовжує вивергати воду та багату поживними речовинами лаву через діючі вулкани.
Десь по дорозі магнітне поле Марса померло, а потім закінчилося Це стала іншою планетою. Він втратив майже всю свою атмосферу. Він став замерзлим пустельним світом. Як швидко це станеться, невідомо. Але це те, що можуть виявити вулканічні породи в кратері.
Магма містить певну кількість заліза, яке чутливе до магнетизму планети. Коли лава охолоджується, вона кристалізується в магматичні породи, в результаті чого електрони в залізовмісних мінералах замерзають у візерунки, які можуть виявити особливості магнітного поля, наприклад його напрямок.
Бенджамін Вайс, планетолог Массачусетського технологічного інституту та співавтор двох статей, сказав в електронному листі: «Загалом, нам дуже пощастило, що в кратері є магматичні породи, і ми приземлилися прямо на них, тому що вони ідеально підходить для визначення віку та вивчення минулої історії магнітного поля “на Марс”.
Щойно місія зможе надіслати колекцію дорогоцінних каменів назад на Землю, вчені, можливо, нарешті зможуть сказати, чи життя знайшло точку опори на Марсі, що підніме нові питання про те, чи існує життя, незважаючи на драматичну трансформацію планети. Якось мені вдалося витримати.
“Професійний вирішувач проблем. Тонко чарівний любитель бекону. Геймер. Завзятий алкогольний ботанік. Музичний трейлер”
