КИЇВ, Україна. Згідно із заявою центрального банку, яка вказує на зростаючу залежність країни від іноземної допомоги, український уряд насилу збирав гроші з ринків облігацій під час війни та виплачує інвесторам більше, ніж збирає.
Російські війська окупували близько п’ятої частини території України. Війна безпосередньо вплинула на ключові сектори, такі як сталеливарна промисловість і сільське господарство. І крилаті ракети У містах України випав градНад усіма підприємствами в країні нависла величезна невизначеність.
Очікувалося, що цього року економіка скоротиться приблизно на 40 відсотків, що призведе до скорочення податкових надходжень і відстрочення раніше запланованих витрат, які мали б стимулювати зростання, на невизначений термін.
У заяві центрального банку, опублікованій у понеділок, вказується на менш очевидний аспект дефіциту фінансування України, спричиненого війною: нездатність залучати гроші з ринку. тому Росія вторглася 24 лютогоУкраїна не змогла перерахувати накопичені до війни борги. Центральний банк заявив, що держава заплатила інвесторам приблизно на 2,2 мільярда доларів більше, ніж залучила від продажу облігацій на той момент.
Усе це призвело до того, що державні фінанси України хиткі в найкращі часи в період після здобуття незалежності, сильно залежать від допомоги Сполучених Штатів, Європейського Союзу, окремих європейських країн та інших донорів.
За цей період Міністерство фінансів продало облігацій на 6,7 мільярда доларів, незважаючи на бойові дії на південному сході України, ракетні удари по столиці та просування російської армії до десяти миль від центру Києва в перший місяць війни.
Багато з цих продажів вважалися політично вмотивованими: інвестори хотіли отримати державну допомогу або не могли інвестувати деінде через контроль над капіталом. Ставка, яку Міністерство фінансів сплачує за державним боргом, є нижчою за ринкову, враховуючи ризик та інші керовані ринком показники очікуваних витрат на запозичення.
Особливістю монетарної політики України у воєнний час було те, що Центральний банк підтримував кредитну ставку, яка в середньому становила близько 25 відсотків, що було набагато вищим, ніж дохідність українських облігацій, яка становила близько 15 відсотків.
Зроблені влітку спроби України покрити дефіцит, надрукувавши гроші, щоб заплатити солдатам та покрити інші витрати на війну, призвели до стрімкого зростання інфляції. Зараз центральний банк прагне приборкати інфляцію, а уряд прагне знизити ставки, щоб знизити вартість позик.
У ухваленому Верховною Радою бюджеті на наступний рік закладено дефіцит близько 36 млрд доларів. Близько половини запланованих видатків припадає на військові, поліцейські та інші військові витрати. Цього року дефіцит зріс ще більше, близько 5 мільярдів доларів на місяць.
Міжнародний валютний фонд, який врятував Україну від тривалої фінансової кризи після проголошення незалежності, не продовжував активно кредитувати під час війни.
«Їх хвилює боргова стійкість», — сказав Тимофій Милованов, колишній міністр економіки та професор Київської школи економіки. «Якщо МВФ стурбований прийнятністю боргу та фінансовою здатністю, уявіть, що думають приватні інвестори».
Після хвилі ракетних ударів Росії по енергомережі України близько дев’яти мільйонів людей залишилися без світла, заявив президент Володимир Зеленський у своєму зверненні в ніч на понеділок. У деяких містах відключення електроенергії призупинили економічну діяльність.
Пан Милованов сказав, що донори, які зважують вартість захисту України, повинні також враховувати потенційну ціну триваючої нестабільності у Східній Європі, якщо Україна залишатиметься нестабільною.
«Україна ще довго буде нетто-реципієнтом зовнішньої допомоги, і в дуже великих обсягах, саме тому, що це буде критично важливо для європейської безпеки», – сказав він. Але він сказав, що тривала нестабільність у Європі обійдеться дорожче, ніж підтримка українського уряду.
“Професійний вирішувач проблем. Тонко чарівний любитель бекону. Геймер. Завзятий алкогольний ботанік. Музичний трейлер”
