- автор, Джеймс Вотерхаус
- роль, Кореспондент BBC в Україні
- Звіт від Київ
Розміри російського вторгнення різко змінюються на її користь.
Протягом майже 18 місяців лінія фронту залишалася відносно безвихідною, іноді з помірними досягненнями Росії.
Але протягом тижня виснажені українські сили намагаються стримати найзначніший наземний наступ з 2022 року на північному сході Харківської області.
«Допомога вже в дорозі», — заявив держсекретар США Ентоні Блінкен під час раптового візиту до Києва. Це припало на важкий для України період.
Не варто виключати дипломатичні візити найбільшого військового спонсора країни. Рукостискання, бізнес-ланчі та прогулянки зазвичай окупаються.
Схвалення пакету військової допомоги на 61 мільярд доларів у Вашингтоні є найбільшим і найцікавішим за всю історію. Але через місяць частина прибула.
Американські офіційні особи підтверджують, що деякі системи протиповітряної оборони, артилерії та ракет вже знаходяться в руках українських військових. Блінкен стверджував, що вони «будуть змінювати ситуацію на полі бою».
Можливо, ці слова мали більшу вагу п’ять днів тому, коли українські сили мали пройти через 1000-кілометрову лінію фронту.
Вони захопили щонайменше 50 квадратних миль (130 квадратних кілометрів) колись звільненої території, що є ще одним жорстоким подією для цієї обложеної провінції.
Росія кинула в неї кухонну мийку в 2022 році і, здається, готова зробити те саме знову.
Андрій Задобіні, речник українських військових, сказав ВВС: «Тактика Москви не змінилася».
«Вони накривають українських військових вогнем артилерії та авіації, потім діляться на невеликі групи і починають наступ».
Мета Росії щодо вторгнення в Україну не змінилася, але її здатність воювати змінилася.
У вересні 2022 року український міністр, який не міг приховати свого щастя, сказав мені: «У нас зараз багато військовополонених!»
Його війська зманеврували та перехитрили російських окупантів, звільнивши понад 2000 квадратних кілометрів (770 квадратних миль) у Харківській області.
Такі міста, як Кобянськ та Ізюм, знову опинилися під контролем України.
Після літа важких втрат для Києва це була зміна імпульсу, якої ніхто не очікував.
Вітер дув над країною, і вона мала підстави вірити, що зможе виграти цю війну.
Через півтора року оптимізм, який наповнював коридори влади в Києві, зник. Події в Харкові загрожують зруйнувати будь-які надії на визволення.
Ті самі східні міста знову ризикують впасти, і тисячі залишають свої домівки під постійним бомбардуванням.
Немає сумніву, що затримка військової допомоги США зіграла свою роль у боротьбі України за стримування зростаючого домінування Росії.
Але також питання мобілізації та, у випадку Харківської області, сумнівні оборонні та фортифікаційні споруди.
Також запланована евакуація 115 населених пунктів Сумської області на північ. Місцеве керівництво очікує нападу Росії і там.
Тому мета Києва наразі – просто стабілізувати лінію фронту. Хоча те, що відбувається на цій новій лінії фронту, означає, що, швидше за все, стане гірше, перш ніж стане краще.
“Хардкорний ботанік в Інтернеті. Гордий фахівець з кави. Науковець із соціальних мереж. Організатор. Провідник. Завзятий наркоман-зомбі. Виродник із ТБ. Дружній студент”.
