Редакція: Що буде з українською економікою, якщо Росія жорстко вторгнеться – KyivPost

Російські війська зосереджені на кордоні з Україною. Західні лідери та чиновники розвідки видають попередження та погрожують санкціями. Українці з простих людей, політики та ЗМІ хвилюються, а армія готується захищати країну.

Ось така картина, яку ми спостерігали протягом останніх кількох місяців, коли Росія розпочинає своє останнє військове нарощування на задніх дверях України.

Війна – це жахлива річ, і, звичайно, ми всі сподіваємося, що її вдасться уникнути, і цей період напруженості закінчиться так само, як і його попередники – поверненням російських військ до казарм і небезпекою (принаймні тимчасово). Проте ми повинні розуміти наслідки потенційного російського вторгнення, а не лише військового. Не менш важливим є вплив на економіку, яка є основою будь-якої країни.

То що сталося б з українською економікою, якби росіяни справді вторглися?

Хоча інстинкт підказує нам, що наслідки будуть руйнівними, реальність насправді більш тонка.

Можна сказати, що росіяни не планують вести якусь затяжну війну на виснаження (вони вже влаштували її на Донбасі). Сценарій, який ми обговорюємо, – це відносно короткий конфлікт, який вплине на економіку кількома способами.

По-перше, фінансовий ефект. Україна покладається на іноземне фінансування та іноземні інвестиції для підтримки своїх державних фінансів та економіки. Будь-який відкритий військовий конфлікт утримував би інвесторів, що було б ризиком для фінансової стабільності та ризику для національної валюти, гривні.

Проте завдяки виваженій макроекономічній політиці – монетарній та фіскальній – запровадженій після революції Майдану, країна знаходиться у відносно хорошому стані. Нещодавно резерви Нацбанку перевищили 30 мільярдів доларів, і вони будуть використані в умовах такого типу кризи для підтримки гривні на плаву та підтримки фінансової системи. Прогнозований бюджетний дефіцит у розмірі 3,5% ВВП є відносно низьким, і немає сумніву, що в разі відкритого конфлікту з Росією західні партнери та міжнародні фінансові інституції нададуть фінансову підтримку українській державі, як це було роблено у 2014 році. конфлікт короткий, цих ресурсів має бути достатньо, щоб пом’якшити фінансові наслідки війни.

READ  Цього тижня в Європі

По-друге, вплив на реальний сектор економіки. Безсумнівно, багатьом галузям доведеться тимчасово перейти до військової мобілізації – наприклад, залізничний транспорт насамперед обслуговує військові потреби, тоді як енергетичний сектор повинен буде зосередитися на забезпеченні безпечних і стабільних поставок для підтримки військових зусиль. Інші сектори тимчасово заморозять – менше людей ходитиме в кафе та розважальні заклади, нові інвестиційні проекти припиняються до вирішення конфлікту тощо.

У певному сенсі це схоже на блокування, спричинені COVID, останнє з яких досягло піку в країні лише місяць тому. Це повністю руйнівно, але не є фатальним для економіки та не призводить до будь-якої тривалої економічної стагнації. Як тільки відновиться нормальне економічне життя, воно відновиться.

Тож, чи є похмурі економічні муки для України абсолютно невиправданими у разі відкритої війни з Росією? На жаль, немає.

Ми можемо лише здогадуватися, якими будуть російські військові цілі в такому конфлікті. Але зрозуміло, що серед можливих сценаріїв є окупація значних територій України. Зокрема, одним із найбільш обговорюваних сценаріїв є окупація південних прибережних районів України, що відрізає країну від моря та дозволить Росії встановити сухопутний міст до вже окупованого Криму.

Така втрата землі спричинить величезний негативний економічний вплив. Це прямо забере ВВП, вироблений новоокупованими територіями. Опосередковано це обірве існуючі виробничі ланцюги та призведе до подальшого зниження виробництва на неокупованих територіях. Ізоляція від моря була б особливо руйнівною, оскільки економіка України спирається на експорт товарів, який переважно здійснюється через порти.

Економічна стійкість України в умовах російського вторгнення безпосередньо залежить від здатності армії та регіональних підрозділів оборони захистити територію країни від окупації. Якщо вони зможуть відмовити Росії в спроможності захопити та контролювати ключові регіони України, країна зможе витримати шторм. Якби росіяни зайняли деякі ключові ділянки (зокрема південь), втрати були б набагато більшими.

READ  Ken Jennings pays tribute to Alex Trebeek as guest host for Episode One

Цей тип аналізу базується на глобальній ситуації «як є». Україна класифікується як мала відкрита економіка, яка залежить від експорту (який становить 40% ВВП країни) та притоку іноземних інвестицій. На таку економіку сильно впливають негативні зовнішні події. Якщо світ чхне, Україна захворіє.

Євразія вже переживає енергетичну кризу. Висока інфляція зараз вдарила по всьому світу. Величезні дефолти китайських будівельних компаній викликали занепокоєння на основних фінансових ринках. Коротше кажучи, існує ймовірність великої економічної чи фінансової кризи у світі, хоча ми ніколи не можемо бути впевненими наперед, коли саме вона настане.

Така криза автоматично зробить економічне становище України більш вразливим. На підтримку економіки доведеться витрачати резерви НБУ та іноземну допомогу. Реальний сектор, залежний від експорту, буде в набагато гіршій ситуації через глобальну ситуацію. За цих обставин росіянам може бути достатньо спричинити військові заворушення, не окупуючи жодних великих регіонів, щоб Україна зазнала великої економічної кризи.

Можливо, саме таку можливість будуть шукати росіяни. Українським і західним лідерам важливо зрозуміти цю стратегію та протидіяти їй, підвищуючи економічну стійкість країни. Інтенсифікація реформ та покращення інвестиційного клімату в Україні є хорошим способом досягнення цього.

Знайшли орфографічну помилку? Розкажіть нам – виділіть його та натисніть Ctrl + Enter.

You May Also Like

About the Author: Sapphire Robinson

"Хардкорний ботанік в Інтернеті. Гордий фахівець з кави. Науковець із соціальних мереж. Організатор. Провідник. Завзятий наркоман-зомбі. Виродник із ТБ. Дружній студент".

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *