Після місяців війни українські біженці повільно приєднуються до робочої сили ЄС

“Це просто інший етап моєї кар’єри”, – сказала вона. «Це просто так».

Одна з мільйонів біженців, які втекли з України після російського вторгнення 24 лютого, Чудеович вважає себе щасливою, що взагалі має роботу. Чудейович, яка не вільно розмовляла чеською чи англійською, сказала, що не проти працювати, якщо вона та її дочка в безпеці.

Хоча Євросоюз ввів Положення на початку війни Щоб полегшити життя та роботу українських біженців у 27 державах-членах під час прийняття рішення про пошук притулку чи повернення додому, багато з них зараз починають знаходити роботу – і багато хто досі бореться.

Близько 6,5 мільйонів українців в’їхали до Європейського Союзу з лютого, за даними Frontex, агентства Європейського Союзу з прикордонної та берегової охорони, і кинулися до сусідніх країн, перш ніж багато хто переїхав до більш процвітаючих країн на Заході. Близько половини повернулися в Україну.

За даними Європейської комісії, лише відносно невелика кількість тих, хто залишився, вийшла на ринок праці ЄС до середини червня.

нещодавно Звіт ОЕСР Враховуючи потенційний вплив, який українські біженці матимуть на робочу силу ЄС, очікується, що він буде вдвічі більшим, ніж приплив біженців у 2014-2017 роках, серед яких було багато людей, які тікали від війни в Сирії.

За оцінками дослідників, Чехія, яка має найнижчий рівень безробіття в Європі, додасть найбільше українців до своєї робочої сили до кінця року, збільшившись на 2,2%, за нею йдуть Польща та Естонія. Близько 1,2 мільйона працівників буде додано до європейської робочої сили в цілому, і особливо в сферах обслуговування, йдеться у звіті.

Проте наплив навряд чи призведе до зниження зарплат або збільшення безробіття в європейських країнах, багато з яких стикаються з нестачею робочої сили частково через старіння населення.

У звіті зроблено висновок, що «враховуючи потреби в робочій силі основних приймаючих країн, негативний вплив з точки зору зайнятості чи заробітної плати для постійного населення… виглядає дуже малоймовірним».

Зусилля Європейського Союзу допомогти українцям отримали схвалення Агентства ООН у справах біженців та інших правозахисних груп, які займаються питаннями міграції. Але вони також відзначають суттєву різницю у ставленні до людей, які тікають від війни чи бідності на Близькому Сході, в Африці чи Азії, яким часто доводиться чекати роками, перш ніж подолати перешкоди для отримання документів на проживання чи дозволу на роботу.

Перед українськими біженцями, які шукають роботу, ще багато проблем.

Окрім мовного бар’єру, кваліфіковані працівники з України часто не мають документів, які підтверджують їхню професійну кваліфікацію для більш оплачуваної роботи. Їх дипломи можуть не визнаватися в приймаючих країнах, а це означає, що багато з них повинні пройти мовні та навчальні курси, перш ніж шукати кар’єрних можливостей.

Оскільки чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено залишати Україну, серед біженців багато жінок з дітьми, що може стати додатковою перешкодою для пошуку роботи. Чиновники кажуть, що багато жінок все ще зважують свої варіанти і можуть вирішити повернутися додому, щоб розпочати навчальний рік у вересні, хоча війна ще далека від завершення.

У Польщі, яка прийняла близько 1 мільйона українських біженців, більше ніж у будь-якій іншій країні Європейського Союзу, трохи більше третини з них знайшли роботу, за словами міністра праці та соціальної політики Польщі Марліни Малай. Одні влаштовувалися медсестрами чи вчителями української мови в польські школи, інші працювали покоївками чи офіціантками.

У Португалії деякі з найбільших компаній країни мають спеціальні програми працевлаштування для українців, а Інститут зайнятості та професійної підготовки пропонує безкоштовні уроки португальської мови.

У Німеччині близько половини з приблизно 900 000 українських біженців зареєстровані в агенції зайнятості країни, хоча немає даних про те, скільки насправді знайшли роботу. Mediendienst Integration Group, яка відстежує імміграцію до Німеччини, каже, що близько половини мають вищу освіту, але не повідомляє, скільки з них змогли працювати у своїй професійній сфері.

Наталія Борисова була головним редактором ранкового телешоу у західноукраїнському місті Львові, перш ніж у березні втекла з двома доньками, 11 і 13 років, і оселилася в німецькому місті Кельн. Вона претендувала на низькооплачувану роботу, як-от домашнє господарство, але зрештою вирішила відмовитися від неї, щоб зосередитися на вивченні німецької мови.

«Я оптиміст і впевнений, що знайду роботу після вивчення мови», — сказав 41-річний чоловік через WhatsApp. «Можливо, на іншому рівні, ніж Україна, але в тій же сфері. Зараз мені немає сенсу працювати за мінімальну зарплату».

Борисова, як і інші українські біженці, отримує субсидію від уряду Німеччини, яка допомагає сім’ї оплачувати їжу та житло, але сказала, що хоче повернутися на роботу, коли опанує німецьку мову.

Чудейович є одним із близько 400 000 українців у Чехії, які зареєструвалися для отримання спеціальних довгострокових віз, які надають доступ до роботи, охорони здоров’я, освіти та інших переваг. Уряд заявив, що близько 80 000 людей вже знайшли роботу.

У фоновому кафе в Старому місті Праги 15 українських біженців працюють із чеським персоналом у рамках проекту, спонсорованого мережею кафе Mama. Біженці також отримують безкоштовні уроки мови та інші програми.

22-річна Ліза Хімеш з Києва це любить. «Я почуваюся тут, як удома», — каже вона.

Працювати домробітницею для Чудийовича набагато краще, ніж жити в страху та під постійні звуки сирен повітряної тривоги.

“Я думав, що буду сумувати за Україною і сумувати за домом, але цього не сталося”, – сказав Чудеович. «Тут тихо, і я почуваюся людиною».

Gec повідомляє з Белграда, Сербія. Книга Associated Press Renata Brito в Барселоні, Іспанія; Ванесса Гера у Варшаві, Польща; Кірстен Грішаппер у Берліні; Джеймі Кітон у Женеві; Лорн Кук брав участь у Брюсселі, а Баррі Хаттон у Лісабоні, Португалія.

Слідкуйте за репортажами Associated Press про російсько-українську війну за посиланням https://apnews.com/hub/russia-ukraine