Проект Campus 2022: фокус на Білорусі та Україні | музика | DW

Понад 20 років DW Campus і проект Beethovenfest Bonn надають молодим музикантам з усього світу платформу для зустрічей.

8 вересня цього року відбудеться особлива зустріч: музиканти, які втекли з Білорусі, зустрінуться з однолітками з України та Німеччини.

«Кампус — це просто концерт, подібний до інших», — каже Томас Шайдер, який уже всьоме курує проект Beethovenfest. “Це не схоже на звичайні концерти, коли більшість гуртів приїжджають із фіксованою програмою та виконують її бездоганно. У проекті Campus все потрібно продумувати з самого початку: кого запросити, навіщо та що підходить разом — або що працює бездоганно . Добре підходять одне одному, щоб знову стало цікаво».

Концерт відбудеться у залі пленарних засідань колишнього парламенту Західної Німеччини

Унікальним є і місце проведення цьогорічної вечірки. Campus 2022 стане першим і єдиним концертом в історії Бетховенфесту, який відбудеться в залі пленарних засідань колишнього Бундестагу, парламенту колишньої Західної Німеччини, театру повоєнної німецької демократії.

«Частина Європи, частина вільнодумства»

Цього разу музика Бетховена поєднується з вокалом Білорусі, України та Німеччини. Від фольклору до сучасності.

Пісні свободи і протесту, а також гімни миру, написані українськими, білоруськими та німецькими композиторами, переплітаються з революційним жестом у чотирьох частинах Третьої симфонії Бетховена «Ероїка». «У цій роботі є щось дуже безпосереднє та щось емоційне, що відразу передається глядачам», — каже керівник проекту Шайдер. «Звісно, ​​це не вулична пісня, але я вважаю, що вона все одно дуже приваблива».

Юнаки та дівчата сидять на стільцях і тримають в руках нотні листи, а жінка в білому одязі веде їх

Музиканти з трьох країн репетирували разом

«Мета цього проекту – побудувати музичний міст між культурами моєї батьківщини, Білорусі, України, якій ми всі симпатизуємо, та Німеччини», – говорить музичний керівник проекту, диригент Віталій Алексенок. Він показує, що твори варіюються від минулого до сьогодення, від творів національних поетів і композиторів ХІХ-ХХ століть до творів сучасних композиторів трьох країн.

READ  Україна забороняє антисемітизм новим законом, але не передбачає штрафних санкцій

«Ми вже можемо багато зробити з мистецтвом і музикою. Ми хочемо показати, що ми білоруси та українці, ми хочемо бути частиною Європи, частиною вільнодумства».

Після активної участі в протестах у Мінську влітку 2020 року, для чого видав у Німеччині книгу «Білі дні Мінська», Ксенюк більше не міг повернутися на батьківщину.

Він розділяє таку долю з іншими білоруськими музикантами, задіяними в проекті Campus, особливо співаками «Вільного хору» (або «вільного хору»).

Завдяки спонтанним виступам і масовим натовпам на публіці хор «Вольний» став символом мирного протесту в Білорусі. Після того, як рух було жорстоко придушено режимом Олександра Лукашенка, його оголосили «ворожою організацією», і більшість учасників хору були змушені тікати. Хор «Вольний» приїде до Бонна разом із керівником Галиною Казимировською, яка нині перебуває в еміграції в Польщі.

Чоловік у сірій сорочці та червоно-білому піджаку стоїть перед огорожею з колючого дроту, а на задньому плані спостерігають солдати.

Диригента оркестру Віталія Алексенка бачили тут, у Мінську, у серпні 2020 року

«Коли ми тікали два роки тому, ми всі сподівалися, що скоро зможемо повернутися додому», — розповідає Казимировська. Але це не схоже на те. У Білорусі нам загрожує арешт і ув’язнення на кілька років. Але ми продовжуємо боротися, продовжуючи співати наші пісні.

Україну в проекті кампуса представлятиме камерний хор «Софія» з Києва. «Ми бачимо себе амбасадорами української культури», — розповів DW керівник хору Олексій Шамріцький. «На початку війни ми співали в притулках для переляканих людей. Тепер хочемо винести свій бойовий дух і назовні».

Щоб взяти участь у Campus Project та Beethovenfest DW, учасники чоловічого хору отримали спеціальний дозвіл, який дозволяв тим, хто проходить військову службу, залишати країну.

Третім учасником групи є молодіжний хор Gewandhaus з Лейпцига під керівництвом Франка-Штеффена Ельстера.

READ  США та Китай зустрічаються з Україною, закликають до деескалації та спокою

Три хори вже репетирували разом у Варшаві напередодні проекту Campus. «Ми намагаємося виразити музично та художньо ідею вільного життя, толерантності та демократії, пишучи музику разом», — сказав Ельстер DW.

Учасники хору Volni в масках для очей співають перед церковним вівтарем під проводом жінки в білому худі

Хор «Вольний» виступає з масками на очі та головними уборами в кольорах білоруської опозиції, Польща 2022

Бетховен: спільний знаменник

Коли вона нарешті буде представлена ​​публіці 8 вересня в Бонні, виступи хору проекту, який складається зі співаків із трьох країн, об’єднаються з інструментальними частинами симфонії Бетховена.

Прозвучать різноманітні версії твору з аранжуванням камерної музики. Аранжування чотирьох різних композиторів від часів Бетховена до сучасності.

До аранжування третьої частини взявся український композитор Максим Коломиць: «Звичайно, непросто щось додати до творчості Бетховена, – зізнається композитор. Але я поставив собі питання: як би Бетховен впорався сьогодні, коли в Росії був правитель, якого Наполеон не міг навіть свічки зловити, коли в Європі знову вирувала війна?

Чотири частини симфонії виконають білоруські, українські та німецькі інструменталісти, в тому числі учасники Національного молодіжного оркестру Німеччини.

Жінка в коричневому пальті власноруч малює знак серця, репродукції вуличного мистецтва на стіні за нею, де також зображена жінка, що робить такий самий знак серця

Серце за Марію: Тетяна Хоміч бореться за сестру

Робота на ув’язнену активістку Марію Колесникову

Неодмінною складовою програми студентського містечка також традиційно є твір на замовлення, яке DW присуджує відповідній приймаючій країні. Цього року це завдання взяла на себе композиторка Ольга Поджайська, яка втекла з Мінська. Це твір як для хору, так і для оркестру під назвою «Небо Марії».

Твір присвячено музиканту та лідеру опозиційного руху в Білорусі Марії Колесниковій, яку композитор добре знає особисто за часами спільного навчання в Мінській консерваторії.

Колеснікова зробила собі ім’я на музичній сцені як гобоїстка, співачка та дизайнер проектів, перш ніж приєднатися до політичного руху, що прагне демократизації Білорусі. Останні два роки Колеснікова відбуває 11 років ув’язнення, засуджене режимом Лукашенка.

READ  Склад України Євро-2020: Повна команда з 26 чоловік до 2021 року

«Коли думаєш про те, де зараз Марія і в якому стані вона, можна тільки плакати», — каже Поджайскаягі, яка живе у Варшаві. «Тому що зло має ефект калічення, заморожування кожного творчого пориву. Але саме цього не повинно статися. Щоб вижити, ми повинні бути сильними і підтримувати один одного».

Чорно-білий портрет темноволосої жінки, яка виглядає сумно

Композиторка Ольга Поджайськаги втекла з Мінська

Сестра Колеснікової Тетяна Хоміч, яка була на репетиціях студентського хору у Варшаві, подякувала всім учасникам. «Вона знає проект і роботу, яку їй доручили, і вона дуже зворушена».

“У концтаборі заборонено грати або навіть слухати музику. Деякий час тому ми намагалися доставити сопілку Марії у в’язницю і, звичайно, не вдалося. Але її “рай” [referring to “Maria’s Heaven,” the title of the work dedicated to her, editor’s note] Ви навіть бачите його за ґратами.

Ця стаття спочатку була опублікована німецькою мовою.

You May Also Like

About the Author: Gene Crawford

"Хардкорний ботанік в Інтернеті. Гордий фахівець з кави. Науковець із соціальних мереж. Організатор. Провідник. Завзятий наркоман-зомбі. Виродник із ТБ. Дружній студент".

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.