Степан Бандера: У пошуках історичної правди
Степан Бандера був лідером українських націоналістів і став суперечливою фігурою, особливо на міжнародній арені.
Бандера вважається багатьма українцями героєм визвольної боротьби, тоді як інші характеризують його як “нацистського слугу”. Польща та Ізраїль наполягають на тому, щоб послідовники Бандери брали участь у жорстоких етнічних чистках, в результаті яких загинули тисячі поляків та євреїв. Москва вважала Бандеру грізним ворогом. Пізніше радянська та російська пропаганда зробили її символом боротьби з Кремлем.
Степан Бандера народився в 1909 році в селі Старий Угринів Івано-Франківської області. Відомий політичними вбивствами проти польської влади. У 1936 році Бандера був засуджений у Польщі за членство в Організації українських націоналістів (ОУН) та вбивство міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перакі, який вчинив жорстокість проти українського населення.
Ідеологія Бандери була характерною для багатьох країн, партій та рухів у 30-х роках і характеризувалася радикальними, недемократичними та тоталітарними тенденціями.
У 1941 році Бандера був обраний головою командування ОУН (б), яке оприлюднило Закон про відновлення Української Держави. У документі також йдеться про співпрацю з нацистською Німеччиною, яка під керівництвом Гітлера допомагала Україні звільнитися від окупації Москви. Спочатку німці залицялися до Бандери, але влітку 1941 року він був заарештований гестапо за відмову скасувати державний закон. Нацисти заарештували близько півтори тисячі членів Організації Об’єднаних Націй, і німці розстріляли багатьох з них.
Більшу частину війни Бандера провів у нацистському концтаборі Заксенхаузен. Два його брати загинули в концтаборі Освенцім. Батька Бандери катували радянські НКВС, і сестри провели багато років у таборах ГУЛАГу.
Наприкінці 1944 року нацисти звільнили Бандеру з концтабору в надії створити новий антирадянський союз з українськими націоналістами. Бандера покинув Німеччину і повернувся на її землі після закінчення Другої світової війни. Зі штабу в Мюнхені він працював із британськими та західнонімецькими спецслужбами для підтримки таємних операцій на заході України. Бандера був убитий агентом КДБ у Мюнхені в 1959 році.
Що говорять політики?
У 2008 році Верховна Рада я вирішив Святкувати річницю Бандери по всій країні.
У 2010 році Президент України Віктор Ющенко після його смерті Спеціальна Бандера титул чемпіона України. Через кілька місяців, після перемоги на президентських виборах Віктор ЯнуковичДонецький окружний адміністративний суд скасовано Цей указ. Суд пояснив це тим, що звання чемпіона можуть присвоювати лише громадяни України.
У 2010р Європейський парламент З ініціативи польських представників Вона висловила Він висловив жаль з приводу рішення Ющенка, зазначивши, що “організація ООН співпрацювала з нацистською Німеччиною”. У відповідь депутати від трьох обласних рад Західної України Назва об’єкта Це “наклеп”.
У 2018 році група Члени Конгресу США Обвинувачений Україна прославляє “нацистських колаборантів”, таких як Бандера. Володимир В’ятрович, тодішній директор Українського інституту національної пам’яті, описав це як «суміш некомпетентності та навмисного спотворення інформації».
Петро Порошенко Як президент України у 2017 році рекламодавецьБандера зробив “вагомий внесок” у національно-визвольний рух і закликав комітет оцінювати його особистість в історичних питаннях.
Володимир Зеленський Як кандидат у президенти у 2019 році я сказавЩо Степан Бандера – “герой для певного відсотка українців”, “один із тих людей, які захищали свободу України”, а потім стиснутаЩо відповідь на роль Бандери повинна бути дана у відповідний час.
Громадська думка в Україні залишається розділеною щодо того, чи є Бандера національним героєм, як вважають його прихильники та деякі українські патріоти, чи злочинцем, на думку його опонентів, а також антиукраїнською пропагандою.
За опитуваннями громадської думки, 36 відсотків українців позитивно ставляться до Бандери, а 34 відсотки – негативно.
Слово “бандеріт” іноді використовують для позначення українських націоналістів чи українських патріотів загалом – у позитивному чи негативному сенсі.
“Хардкорний ботанік в Інтернеті. Гордий фахівець з кави. Науковець із соціальних мереж. Організатор. Провідник. Завзятий наркоман-зомбі. Виродник із ТБ. Дружній студент”.