s: З точки зору демографії, хто перетинає кордон з Україною?
a: Здебільшого з жінок і дітей, вони, як правило, більшість у таких ситуаціях. Що незвичайно, так це кількість людей, які мають гарне фізичне здоров’я. Це не так, щоб вони подорожували тижнями без доступу до їжі та води.
Біженці також прямують до сильних і функціонуючих систем охорони здоров’я. Ці країни були дуже щедрими: люди можуть працювати, ходити в школу і мати такий самий доступ до охорони здоров’я, як і громадяни. Це дуже незвично.
Поки що основні системи охорони здоров’я не були перевантажені. Уряди мають достатньо ліків і вакцин, і не вимагають багато від ООН та неурядових організацій.
Однією з проблем є те, що багато людей проходить через Польщу та сусідні країни. Через Шенгенську угоду[, a 1985 treaty that allows free movement between 26 European countries]Ми не знаємо, куди вони йдуть.
s: Як нові технології допомогли вам відстежити наплив біженців?
a: Facebook допоміг зрозуміти, де знаходяться люди. Всесвітня організація охорони здоров’я уклала угоду з Facebook Data for Good, яка дозволила нам бачити в еквіваленті теплових карт, де люди переїхали в інші країни. Вони стежать лише за людьми від 16 років і старше, але використовують алгоритми, щоб отримати уявлення про загальну кількість населення.
Інша компанія збирає дані з деяких основних питань про здоров’я людей, які погоджуються брати участь. Це буде дуже корисно
s: Вас турбує COVID-19?
a: Так, Covid є проблемою, проблемою громадського здоров’я. Українське населення вже дуже вагалося щодо вакцини: лише 35 відсотків людей отримали першу дозу. Люди не турбуються про інфекцію, враховуючи те, що вони пережили, втечі й залишивши чоловіків.
Масштаби катастрофи також унікальні. Тести та вакцини на коронавірус є безкоштовними та доступними, але не намагаються проводити систематичне тестування, оскільки біженці рухаються. Ви не хочете тримати їх на кордоні. І ви не збираєтеся ізолювати цих людей. Але поки що ми не бачимо, щоб біженці займали лікарняні ліжка через коронавірус.
s: Чи є занепокоєння щодо інших спалахів та захворювань, які можна запобігти вакциною?
a: Так, є й інші тривожні захворювання, такі як кір, дифтерія та поліомієліт. Недавній спалах вакцино-індукованого поліомієліту в Україні.
s: А як щодо психічного здоров’я?
a: Навіть у відносно здорових популяцій проблеми з психічним здоров’ям з’являються скрізь, куди б ми не поїхали, і можуть варіюватися від стресу до більш квітучих станів, які потребують постійного догляду.
Не вистачає лікарів і медсестер, які займаються психічним здоров’ям. Крім того, культурні та лінгвістичні питання. Не всім потрібно звертатися до психіатра чи психолога. Надання першої психологічної допомоги включає в себе дозвіл дітям грати і надання жінкам часу самостійно подбати про себе або піти по магазинах. Це дійсно важливо, і таке трапляється, що добре.
s: Як щодо зборів для постачальників послуг?
a: Для цієї реакції характерна кількість волонтерів. Люди приходять, їм не платять. Вони кидають роботу, не готові до стресів і травм. Ми бачили це скрізь. Надавати підтримку біженцям, постачальникам послуг і волонтерам легше сказати, ніж зробити.
s: Забігаючи наперед, як ви бачите розвиток ситуації?
a: Попереду є величезні виклики, особливо коли стає зрозуміло, що це буде довгострокова ситуація. Біженців утримують переважно мешканці та готелі та гуртожитки, які їх приймають. Питання полягає в тому, як поводитися з відповіддю в довгостроковій перспективі, що це означатиме для біженців і де вони залишаться, і що станеться з регіональними системами охорони здоров’я. Місцеві жителі не збираються продовжувати це. Згодом ми будемо спостерігати зростання втоми та невдоволення, і ми також повинні пам’ятати, що місцеве населення знаходиться в зоні ризику.
“Хардкорний ботанік в Інтернеті. Гордий фахівець з кави. Науковець із соціальних мереж. Організатор. Провідник. Завзятий наркоман-зомбі. Виродник із ТБ. Дружній студент”.