переглянути | Українські історії про російську окупацію розповідають про звірства Путіна

Анна Зайцева була 24-річною вчителькою в Маріуполі, коли російські війська напали на її місто в перші дні вторгнення в лютому 2022 року. Вона та її 3-місячний син сховалися в Металургійний комбінат «Азовсталь».Де працював її чоловік Кирило. Колишній військовий Кирило залишив там укріплену сім’ю і приєднався до місцевих сил оборони, відомого як полк «Азов». Зайцева привезла памперси та їжу на кілька днів.

Зайцева та її син були у пастці на фабриці 65 днів під безперервним російським бомбардуванням. Вони просто з’явилися, щоб дізнатися Зруйноване рідне місто – але їхнє нещастя було на початку. Її з дитиною евакуювали ймовірно “безпечний прохід” Це було нічого, крім безпечного. Росіяни регулярно атакували мирних жителів, які намагалися вибратися з міста. Під час евакуації Зайцевої будівлю, в якій вона перебувала, розбомбили російські війська, і українським військовим довелося її катапультувати.

Потім Зайцеву перевели до А.С номінаційний табір Керується російською армією. Там її роздягли, змусили віддати всю свою електроніку та сказали залишити дитину на піклування викрадачів. (Я відмовився). Її розпитували про чоловіка, але вона не знала, де він. Лише з YouTube-відео я дізнався, що Кирило потрапив у полон, на ношах, коли падав сталеливарний завод. Востаннє вони розмовляли по телефону 11 місяців тому.

«Я навіть не знаю, чи він живий», — сказала вона мені в інтерв’ю минулого тижня у Вашингтоні.

Зараз біженка в Німеччині з сином і матір’ю, вона все ще здригається, коли чує вертоліт. Вона не знає, коли зможе повернутися додому, якщо це станеться. Тим часом вона мандрує світом із повідомленням: «Не кидайте українців, які живуть на російському боці лінії фронту».

“Люди на Заході точно втомилися від цього”, – сказала вона. “Але ви можете згадати людей, які в полоні? Вони втомилися чи ні?”

Минулого тижня Зайцева приїхала до Вашингтона, щоб відвідати показ фільму «Слава Україні», Останній документальний фільм про війну французького письменника та філософа Бернара-Анрі Леві. У фільмі розповідається про те, як Леві блукає лінією фронту на сході України. Його мета — нагадати західній аудиторії про небезпеку російсько-української війни для великої справи свободи та прав людини.

“Україна – це щит, який захищає всю Європу і США від брутальних дій Путіна”, – сказала Зайцева. «Не думайте, що Україна так далеко – все пов’язане з цим світом».

Він також привів Леві на шоу Михайло Деанов, Боєць полку «Азовсталь», який під час оточення займав металургійний завод у Маріуполі. Після чотирьох пострілів на полі бою він потрапив у полон до російських військ і відправлений до сумнозвісної Оленівської тюрми. Під час чотиримісячного ув’язнення його катували і він отримав додаткові тяжкі тілесні ушкодження.

Оленівська в’язниця – це місце, де в липні минулого року російські солдати, як повідомляється, підірвали один із бараків для в’язнів, можливо, щоб приховати докази тортур і вбивств українських військовополонених, у тому числі багатьох «Азовсталі». Даянов заявив, що росіяни намагаються змусити українських військових визнати звірства, скоєні Росією.

Він мені сказав: «Вони вбили дітей». Вони намагалися звинуватити українських військових у скоєних ними злочинах.

Повідомлення Даянова полягає в тому, що українським силам потрібна краща зброя – і більше її – щоб боротися з загарбниками та повернути собі вкрадену землю. Це єдиний спосіб, каже він, швидше закінчити війну. Обидва вижили відкинули те, що російська пропаганда малювала бійців «Азовсталі». нацисти.

«Це неправда, справжні фашисти і нацисти в Росії.

Їхні історії – це історії про трагедії, але водночас і історії про наполегливість. Леві сказав мені, що мужність, яку виявили жителі Маріуполя, коли вони були обложені десятками тисяч російських військ, що вторглися, увійде в історію, оскільки попередні облоги пам’ятають у таких місцях, як гора Масада, Троя чи Аламо.

«Азовсталь» — це Масада навпаки — фортеця не високо над землею, вона глибоко в землі, але це той самий дух стійкості та мужності». «Росіяни заплатять велику історичну ціну за знищення Маріуполя та вчинені там геноциди».

Найменше, що Сполучені Штати та Європа можуть зробити, це визнати мужність, яку продемонстрували українці, надаючи їм посилену підтримку, про яку вони благають. Це має вирішальне значення не лише для порятунку невинних, які вже живуть під безжальним правлінням Путіна, але й для тих, кого він прагне підкорити після цього.