Невдача Нафтогазу ризикує підірвати Україну

Український уряд викликав суперечки, призупинивши спостережну раду “Нафтогазу”, щоб звільнити генерального директора Андрія Коболєва. (Reuters / Валентин Огеренко)

Звільнення Андрія Коболєва з посади генерального директора “Нафтогазу” 28 квітня – це не просто чергова київська суперечка. З метою імпічменту Коболєву прем’єр-міністр Хеміхал на два дні призупинив роботу Наглядової ради Нафтогазу. Роблячи це, він безжально покладався на систему корпоративного управління Нафтогазу та зобов’язання, які Київ взяв на себе з міжнародною спільнотою.

Наслідки цього рішення набагато гірші, ніж просто грубе порушення правил корпоративного управління. Своїми діями український прем’єр розпочав ланцюжок подій, які, ймовірно, можуть нанести серйозну шкоду “Нафтогазу”. Ці події можуть підірвати репутацію Нафтогазу як найбільшого платника податків у країні, одночасно загрожуючи Україні дефіцитом газу, зростанням цін на газ та зростанням енергетичної незахищеності.

З Революції Майдану 2013-2014 рр. Уряди України, що послідовно, зобов’язувались дотримуватися стандартів Європейського Союзу щодо корпоративного управління державними підприємствами. Створено незалежні наглядові ради, діяльність яких охороняється законом.

Незалежна рада директорів та офіційні правила корпоративного управління допомогли Нафтогазу трансформувати свою діяльність. Нафтогаз перейшов шлях від зливу державного бюджету до забезпечення 13% річних доходів держави. З цього сектору було ліквідовано корупцію та залучено більше інвестицій. Україна відрізала весь газовий сектор, що сприяє більшій прозорості та більшій конкуренції.

Ці реформи запевнили бенефіціарів української транзитної системи, що газ можна безпечно транспортувати та зберігати в Україні. Це дозволило Києву ефективно реагувати на звинувачення Росії щодо української “ненадійності”, відзначаючи відповідність газового сектору лібералізації Європейського Союзу та правилам корпоративного управління, чого майже повністю немає в російському газовому секторі.

Нещодавнє рішення про зловживання системою корпоративного управління “Нафтогаз” для усунення Кобулієва зараз загрожує розкриттям усіх прибутків за останні сім років. Дійсно, пропонований міжнародний випуск облігацій було скасовано. Сумнівно, чи продовжиться недавня угода про розвідку Чорного моря, оскільки західні інвестори, ймовірно, відмовляться від угоди.

Підпишіться, щоб отримувати останні новини від UkraineAlert

UkraineAlert – це всебічне інтернет-видання, яке регулярно пропонує новини та аналіз подій в політиці, економіці, громадянському суспільстві та культурі в Україні.

READ  В економіці України різке пожвавлення відбулося у другому кварталі, коли обмеження щодо вірусів зменшились: опитування Reuters

Тим часом використання іноземними компаніями українських сховищ (один із останніх успіхів “Нафтогазу”), швидше за все, відштовхнеться від обриву. Існує реальний ризик того, що українська влада, непотрібно знищуючи систему корпоративного управління, серйозно пошкодила здатність “Нафтогазу” отримувати доходи для державного бюджету.

Більше того, останні події поставили “Нафтогаз” на межу краху. Наглядова рада відповіла на його дводенне призупинення колективно подавши у відставку (крім особи, призначеної урядом). Як повідомляється, виконавчий комітет готується до аналогічної колективної відставки разом із кількома висококваліфікованими працівниками, найнятими за останні сім років.

Українська влада може прагнути усунути проблему, сказавши, що завжди можна взяти на роботу більше працівників. Однак знайти висококваліфікованих працівників, які мають технічні та професійні навички, необхідні для управління великою енергетичною компанією, є складним завданням. Спроба набрати таких людей в енергетичну компанію, система корпоративного управління якої була публічно і зрозуміло скасована, майже неможлива.

Крім того, одна із передбачуваних прямих причин рішення про звільнення Коболєва, прагнення уряду мати 2 мільярди доларів на рахунках у “Нафтогазі” може призвести до подальшого горя для України. Ці кошти зберігались як резерви, частково для розвитку виробництва для підвищення довгострокової енергетичної безпеки України, а також для того, щоб “Нафтогаз” міг закупити більше газу на наступну зиму. Якщо уряд вилучить ці гроші, як Нафтогаз може переконатись, що наступної зими не буде браку газу (і зростання цін)?

Дефіцит газу та високі ціни можуть бути не найгіршим з них. Прем’єр-міністр Чміхал представив Москві цінний аргумент у суперечці щодо “Північного потоку-2”. Москва тепер може більш достовірно стверджувати, що Україна є ненадійною транзитною країною. Якщо Україна не дотримується правил ЄС, єдиним безпечним транзитним варіантом для Європи є завершення Північного потоку 2. Заходи України полегшують Німеччині протидіяти санкціям і роблять велику ймовірність завершити проект газопроводу.

Що ще гірше, новий генеральний директор “Нафтогазу” Юрій Вітренко хоче зайняти більш жорстку позицію проти “Газпрому”, що може дати негативні наслідки, підірвавши існуючий транспортний контракт. Кажуть, що він вважає за краще примусити “Газпром” перенести пункти транспортування газу до українсько-російського кордону та дозволити стороннім газам (включаючи центральноазіатський газ) проникнути на ринок України.

READ  Японія пропонує Україні грант на придбання медичного обладнання на суму 1,82 млн доларів для прикордонників

Проблема цього плану полягає в тому, що він може порушити домовленості, підписані Нафтогазом та Газпромом у грудні 2019 року. Існує незначний ризик того, що будь-яка така спроба змінити пункти пересадки дасть “Газпрому” підставу розірвати діючий транзитний контракт. Таке припинення може коштувати Україні транзитних зборів на мільярди доларів, одночасно підриваючи енергетичну безпеку країни.

Угода про транзит у грудні 2019 року між “Нафтогазом” та “Газпромом” була підкріплена зобов’язанням України повністю ліквідувати “Нафтогаз”. Спочатку “Газпром” назвав причину відмови угоди з “Нафтогазом” нездатністю розірвати угоду. 1 січня 2020 року Україна повністю розібрала Нафтогаз та створила оператора газотранспортної системи в Україні (ГТСО) для управління мережею трубопроводів країни. Частиною процесу демонтажу було створення наглядової ради для ГТСО, яка в даному випадку була розміщена в холдинговій компанії з основних газопроводів України (МГУ).

На жаль, український уряд також продемонстрував значну відсутність прихильності до корпоративного управління в МГУ. У червні 2020 року був звільнений президент МГУ Вальтер Больц, видатний енергетик та співзасновник сучасної європейської лібералізації енергетики. Повноваження всіх інших членів наглядової ради закінчуються наприкінці травня, оскільки не існує жодної процедури їх підтвердження або заміни. Це невиконання в повному обсязі умов демонтажу ЄС знову загрожує транзитній угоді, даючи “Газпрому” підставу вийти.

Додаючи до цих проблем, незрозуміло, чи може новий генеральний директор, якого найняв Нафтогаз, насправді зайняти цю посаду. Стаття 26 українського Закону про запобігання корупції забороняє протягом одного року охолодження будь-який перехід контролюючою особою до виконавчого контролю над раніше регульованою структурою. Юрій Вітренко виконував обов’язки міністра енергетики до моменту, коли Кабмін проголосував за призупинення роботи Наглядової ради “Нафтогазу” та звільнення Коболєва. Вітренко призначив генерального директора на тій самій сесії, під час якої він вже писав свою промову про прийняття, стверджує джерело в Кабміні. Це може виявитись явним порушенням українського антикорупційного законодавства.

READ  Українські авіалінії запускають прямі рейси до Еміратів - новини

Незалежно від особистої кваліфікації Вітренка для цієї роботи, інші енергетичні компанії та інвестори можуть мати меншу ймовірність співпрацювати з “Нафтогазом”, оскільки друга частина статті 26 передбачає скасування всіх дій, здійснених особою, зазначеною у статті 26 про конфлікт інтересів. Ймовірно, багато компаній не захочуть підписувати угоди з Нафтогазом на чолі з Вітренком, якщо існує ймовірність того, що ці угоди будуть скасовані пізніше українськими чи іншими судами. Крім того, страхування політичної відповідальності має подорожчати, якщо воно взагалі залишається доступним.

Крок щодо призупинення роботи Наглядової ради “Нафтогазу” та звільнення Андрія Коболєва загрожує підривом безпеки в Україні. Здається, уряд ініціював ланцюг подій, які могли призвести до того, що Нафтогаз знову покладеться на функціонування державних субсидій. Нещодавні рішення також можуть призвести до дефіциту газу та підвищення цін, втрати транспортних доходів та збільшення залежності від російського газу. Важко зрозуміти, як це може служити стратегічним інтересам України.

Доктор Алан Рейлі – старший науковий співробітник Атлантичної ради. Сурія Еванс-Притчард Джаянті – американський експерт з питань міжнародної енергетичної політики з акцентом на Східну Європу. Вона працювала в дипломатичному корпусі США з 2012 по 2020 рік, а нещодавно обіймала посаду головного директора з питань енергетики в посольстві США в Києві з 2018 по 2020 рік.

Подальше читання

Думки, висловлені в UkraineAlert, належать лише авторам і не обов’язково відображають погляди Атлантичної ради, її співробітників чи прихильників.

Детальніше читайте з UkraineAlert

UkraineAlert – це всебічне інтернет-видання, яке регулярно пропонує новини та аналіз подій в політиці, економіці, громадянському суспільстві та культурі в Україні.

Читати далі

Центр Євразії Місія полягає у сприянні трансатлантичному співробітництву у сприянні стабільності, демократичним цінностям та процвітанню в Євразії – від Східної Європи та Туреччини на Заході до Кавказу, Росії та Центральної Азії на Сході.

You May Also Like

About the Author: Gene Crawford

"Хардкорний ботанік в Інтернеті. Гордий фахівець з кави. Науковець із соціальних мереж. Організатор. Провідник. Завзятий наркоман-зомбі. Виродник із ТБ. Дружній студент".

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *