Зв’язок між Україною та Європейським Союзом для збільшення прикордонних потоків та початку трансформації ринку Центральної та Східної Європи – ДТЕК

Зв'язок між Україною та Європейським Союзом для збільшення прикордонних потоків та початку трансформації ринку Центральної та Східної Європи - ДТЕК

ЛОНДОН (ICIS) – Синхронізація України з електромережею Європейського Союзу в 2023 році призведе до збільшення транскордонних потоків та змінить динаміку регіонального ринку, сказав генеральному директору найбільшого приватного електрогенератора України ДТЕК в інтерв’ю ICIS, генеральний директор найбільшого приватного підприємства в Україні – сказав генеральний директор ДТЕК в інтерв’ю ICIS.

Максим Тімченко заявив, що припинене з’єднання української електроенергетичної системи з Європейською мережею операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E) та її постійне відключення від російської електромережі має критичне геополітичне та економічне значення для України.

Він сказав, що український оператор системи передачі (ОСП) “Укренерго” працює над розширенням виробничих потужностей, проводить попередні випробування влітку та взимку та завершує сертифікацію передач відповідно до третього енергетичного пакету ЄС.

Після того, як дві системи будуть синхронізовані, додав Тімченко, щорічні транскордонні потоки між Україною та сусідніми країнами ЄС можуть збільшитися з 5-7 ТВт-год в даний час до 12-15 ТВт-год після 2023 року.

Україна з’єднана лише з сусідніми Угорщиною, Румунією та Словаччиною через острів Борштейн потужністю 2,4 ГВт, який експлуатується ДТЕК.

З 2023 року синхронізація пошириться на всю мережу України, що, як очікує Тимченко, вплине на ринки Східної Європи. Додаткові українські поставки можуть сприяти збільшенню регіональної конкуренції та інвестиційних можливостей,

“ДТЕК готовий збільшити свій бізнес на ринках Східної Європи”, – сказав він, додавши, що компанія також прагне підвищити гнучкість системи передачі, запустивши свою першу систему накопичення енергії.

Стратегія 2030 року

Тимченко пояснив, що українська система перевантажена базовою навантажувальною спроможністю, а мережа передачі слабкою, що означає, що її необхідно стабілізувати за рахунок гнучкої генерації, транскордонних потоків, систем зберігання та ефективного управління попитом.

READ  Electric car maker Xpeng is launching driverless features to rival Tesla

Саме тут ДТЕК прагне зробити свій внесок.

Раніше в травні компанія спільно з американською компанією Honeywell запустила промислову літій-іонну систему зберігання енергії потужністю 1 мегават на Запорізькій ТЕС на південному сході України.

Тимченко сказав, що проект є ключовою частиною довгострокової стратегії компанії до 2030 року, з планами розширення сфери її застосування до 50 мегават.

ДТЕК переживає значну трансформацію, оскільки прагне перейти від портфеля, орієнтованого на теплову генерацію, до портфеля на основі відновлюваних джерел енергії.

Насправді, енергетичний перехід України та її плани декарбонізації економіки залежать від трансформації ДТЕК, оскільки компанія володіє більшістю теплової потужності країни в 18 ГВт, з яких 16 ГВт буде поступово припинено впродовж десятиліття.

Компанія DTEK, яка планує досягти вуглецевої нейтральності до 2040 року, вже інвестувала 1,2 мільярда доларів у створення 1 гігават відновлюваної енергії та заявила, що у 2020 році скоротила викиди парникових газів на 2,5 мільйона тонн завдяки генеруванню сонячної та вітрової енергії.

Компанія також планує подвоїти відновлювані джерела енергії в довгостроковій перспективі, вже підписавши контракт з датською компанією Vestas на будівництво 500-мегаватної ферми «Тоголь» у Чорноморському регіоні Миколаєва. Завод має запрацювати в 2022 році.

Водневий потенціал

ДТЕК також бачить потенціал зростання у розвитку водневого сектору в Україні та вивчає варіанти експорту палива до Європейського Союзу.

Тимченко заявив, що поточні виробничі витрати на електролізований водень, що виробляється з відновлюваних джерел енергії, залишатимуться дорогими – від 6 до 10,00 євро / кг, і додав, що при цих значеннях буде важко збільшити виробництво без грантів або субсидій.

Однак він зазначив, що Україна є стратегічним партнером Європейського Союзу і розраховує встановити до 1030 гігават електричної потужності до 2030 року, з яких 8 гігават буде спрямовано на експорт зеленого водню.

READ  Шотландія - Україна - 1:1: Ірен Катберт хоче, щоб команда була "жорсткішою" після спотикання вдома

“За розрахунками, для того, щоб Україна могла досягти цих обсягів виробництва, необхідно наростити до 30 гігават вітрової енергії, тому інвестиції у розвиток відновлюваних джерел енергії знову стали важливою складовою”, – сказав він, але наголосив що така мета була недосяжною. Лише при сильній політичній та фінансовій підтримці та зацікавленості європейських партнерів.

Він зазначив, що будь-які довгострокові стратегії переходу на енергетику, прийняті Україною, повинні вирішувати такі важливі питання, як вирішення триваючої боргової кризи, пов’язаної з додатковими тарифами, підвищення кредитного рейтингу країни та репутації суверенного позичальника, а також інвестиції для покращення конверсії. Мережа.

You May Also Like

About the Author: Monica Higgins

"Професійний вирішувач проблем. Тонко чарівний любитель бекону. Геймер. Завзятий алкогольний ботанік. Музичний трейлер"

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *