Драматичний бій “За Валєру” (Дебальцівська дуга) – розповідь учасника

11009655_933281343350325_1312607849_oНещодавно вся країна бачила відео полоненого танкіста, якому російські спецслужби дали право вибору – або в тюрму, або воювати за ДНР. Проте за цією голосною історією криється не менш драматична, а саме – за яких обставин і ким його було захоплено у полон. Про це ми поспілкувалися з безпосереднім учасником бою під Санжарівкою, бійцем 128 бригади, Іваном Б.

Ваня був призваний до лав ЗСУ влітку 2014 року, а вже з початку вересня опинився на Сході нашої країни. З кінця 2014 і майже до середини лютого 2015 перебував практично на передовій, під Санжарівкою. Опорний пункт, який захищав він спільно з іншими бійцями став першим, який розбили сепаратисти спільно з російськими військами при широкомасштабному наступі на Дебальцево.

Одні назвали цей бій «Під Михайлівськими воротами» (так називають ту локацію місцеві жителі), інші «Боєм за Валєру» («Валєра» – позивний опорного пункту). Проте, як би його не називали драматичність від того не зміниться. 34 українські військові практично врукопашну знищили 4 ворожі танки, 1 підбили, а ще три боялися наблизитися ближче ніж на кілометр.У тому бою ми втратили 7 бійців, пам’ять про яких має жити, адже вони є прикладом відваги та мужності справжнього військовослужбовця.

«Рецепт виживання на війні? Треба слухати, дуже уважно слухати і не панікувати» – спокійно каже Іван. Так спокійно, наче ніколи і не був на війні. Загалом розмова тривала більше години і за весь цей час хлопець вів себе настільки спокійно, що здавалося наче війна його зовсім не зачепила.

Але коли мова починає йти безпосередньо про бій під «Валєрою» легке тремтіння в голосі видає емоції і ти можеш собі тільки уявити, що довелося пережити цій людині.

Пропонуємо вам послухати звичайного солдата, який погодився розповісти про той бій, війну загалом, проблеми та перспективи. Можливо, якби влада слухала не тільки командирів, але і рядових солдат, то таких епізодів як Іловайськ та Дебальцево в історії війни на Донбасі було би менше, або не було би взагалі.

Михайло Данканич, Galagov.TV